Спецпроект

Відмова заводити дітей (childfree) – свідомий вибір чи модний тренд?


«Це ти так кажеш, поки своїх не народив/ла»

«Як це — ти не хочеш дітей?»

«А хто у старості склянку води тобі піднесе?»

Це лише найпопулярніші з фраз, які доводиться чути представникам модного на сьогодні руху — чайлдфрі. На більшість із них вони мають відповіді, які відображають їхню позицію і пояснюють, чому такі люди — не обов’язково проти дітей, а просто не «за» них. Звідки з’явилося це поняття, як люди аргументують свою точку зору і чи є «покоління чайлдфрі» дійсно проблемним?

Хто це такі

Результат пошуку зображень за запитом

Ще якесь століття тому, коли сексуальна освіта була не настільки поширеним явищем, діяло негласне правило: маєш сексуального партнера — маєш і дітей. Народження потомства було логічним продовженням створення сім’ї, вважалося: чим більше дітей — тим краще. Подружжя, у якого не було дітей, могли вважати проблемним та підозрілим. На щастя, сьогодні цей стереотип потроху зникає: люди просто навчилися контролювати свою репродуктивну систему без шкоди для здоров’я. І тут же з’явилися чайлдфрі — люди, які не хочуть дітей (і навіть мають наглість думати, що без дітей життя не стає гіршим).

Childfree буквально перекладається як «вільний від дітей». У нас немає дослівного аналогу. Бездітний (??) означатиме просто людину, яка дітей не має (але, наприклад, хотіла би). А чайлдфрі — це саме про «не хочу і не матиму».

Вчені навіть виділили дві групи чайлдфрі, хоча класифікувати їх доволі складно:

  • реджектори (ті, які дітей не люблять);
  • аффексьонадо (ті, які, у принципі, не мають нічого проти дітей, але їм і без них добре).

Взагалі, як окрему категорію частіше виділяють чайлдхейт — тих, хто буквально ненавидить дітей. Зазвичай їх відрізняє те, що вони намагаються нав’язати свою точку зору іншим.

Кількість чайлдфрі підрахувати важко, але, за даними Voluntary childlessness and being Childfree, бездітних у різних країнах від 5% до 30%. Проте нереально визначити, скільки з них просто не мають дітей, а хто їх свідомо не заводить. До того ж, людям властиво змінювати свою позицію (наприклад, дорослішаючи).

Чому стають чайлдфрі

Зазвичай позицію чайлдфрі займають люди, на яких вплинула власна нестабільна модель сім’ї, думка суспільства або особисті переконання. Спільним тут є один аспект: вони просто не хочуть. А от чому — це вже кожен вирішує самостійно.

Дитячий досвід. (Не обов’язково негативний, до речі). Поширеними є випадки, коли до людини проявляли забагато уваги у дитинстві: у такому випадку їй просто не хочеться «дорослішати» і ділитися цією турботою із кимось ще. І це, зрештою, теж норм; ніде ж не написано, що ми повинні віддавати усе те, що отримували від власних батьків, комусь іншому. З іншого боку, якщо про дитину, навпаки, практично не піклувалися, то у дорослому віці вона може вирішити, що так само не впорається із батьківськими обов’язками. Якщо так, то для чого мучити і себе, і дитину?

Прагнення до свободи. Для чого обтяжувати себе зобов’язаннями, якщо у душі ти сам(а) — ще дитина? А, може, і залишишся нею на все життя. Від дитини не можна відмовитися, повернути її у притулок або залишити у сусідів (ні, ну, по факту, можна, але якраз це — безвідповідальність, яка тягне за собою проблеми із законом і позбавлення батьківських прав). Дітей варто заводити людям, які впевнені, що зможуть, як мінімум, перші 18 років бути поруч із ними, а в ідеалі — усе життя.

Результат пошуку зображень за запитом

Відповідальність. Перегукується із попереднім пунктом, оскільки людина, яка не може слідкувати за собою, не буде здатна і добре доглядати за дитиною. Перш ніж народжувати, слід переконатися у власних силах і бути впевненим, що їх вистачить на довгий час. Якщо люди не люблять відповідальності, обмежень, лімітів та жертв (часом, коштами, нервовими клітинами), то не варто брати на себе ношу, яку нав’язує суспільство.

Гроші. Діти — це завжди окрема стаття витрат, причому, немаленька. Для того, аби переконатися у цьому, можна просто подивитися на багатодітні сім’ї, у яких серйозні проблеми із фінансами. Зазвичай, хтось недоїдає, недовчається або хворіє. Бувають, звісно, і позитивні приклади, але це, радше, виняток із правила. У сім’ї повинно бути комфортно, у першу чергу, батькам — лише тоді вони зможуть забезпечити хороші умови для власних дітей.

Кар’єра. Догляд за дітьми вимагає часу і сил. У сім’ях із патріархальним укладом ці обов’язки, зазвичай, покладаються на мам, хоча у світі вже стає поширеною практика і «батьківських декретів» (що є доволі логічним: якщо батько менше працює і висловлює бажання більше часу проводити з дитиною, не повинно виникати ніяких проблем). Проте, як свідчать дослідження, по всьому світу стає все більше жінок, орієнтованих на побудову кар’єри. На співбесідах у багатьох компаніях їм ще досі ставлять питання: «а коли у декрет? а ким ми вас тоді замінимо?» У такому випадку жінки, які не готові втрачати професійні перспективи, все частіше вирішують просто відмовитися від дітей, принаймні, на певний час.

Страх. Цей пункт, переважно, стосується жінок. Вони бояться самого періоду вагітності (токсикоз, набирання ваги, дискомфорт), пологів (біль, ризики для здоров’я), післяпологової депресії (зміни у зовнішньому вигляді, неприйняття себе, депресія, відповідальність). Навколо народження дітей кружляють сотні міфів, частина з яких, зрештою, є правдою. Через це проходять усі жінки, які вирішують стати мамами, різниця лише у тому, хто як увесь цей процес сприймає.

https://i.pinimg.com/originals/90/eb/99/90eb990e1ddea62709236d736ad2b91d.gif

Чому чайлдфрі не люблять

Тут діє та ж тенденція, що і у випадку із гомосексуалами, фріками, представниками субкультур тощо. Якщо у широких масах помічають позицію, яка вирізняє когось із натовпу і здається нестандартною, її більше схильні засуджувати, аніж розуміти. Тут варто пам’ятати, що неприязнь справді можуть викликати хіба лише представники руху чайлдхейт — ті, які свою злість намагаються нав’язати іншим. Переважно за такими «перепалками» можна спостерігати на онлайн-форумах (і це доволі весело, мушу зізнатись). До речі, можна звернути увагу на Youtube-канал «Секрети»: автори запрошують представників двох різних «соціальних таборів» (ЛГБТ-спільноту і консерваторів, людей, які мають диплом про вищу освіту, і тих, хто вважає, що він не потрібен тощо). Тут можна поспостерігати за дискусією між прихильницею чайлдфрі та мамою двох дітей.

А от чайлдхейтери, переважно, викликають негативні асоціації через:

  • демонізацію дітей та батьків. Зазвичай, такі люди обговорюють, як жахливо себе поводять діти у публічних місцях, як неправильно їх виховують батьки, скільки нервів і ресурсів забирає процес виховання тощо. Їхнє незадоволення може навіть дійти до рівня, коли вони критикують соціальну політику, рівень дошкільних закладів чи закони іпотеки;
  • сленг. Вони часто придумують слова, які дійсно можуть звучати образливо для тих, хто немає нічого проти дітей: «личинки», «овулятори» і таке подібне;
  • навішування ярликів. Чайлдхейтери люблять ділити суспільство на «чорне» та «біле»: усі, хто має дітей — люди недалекі та нерозсудливі, змушені мучитися усе своє життя; ті, хто свідомо відмовляються від потомства — вільні, адекватні та безтурботні.

Не можна стверджувати, що чайлдфрі — це правильна чи неправильна позиція. У цьому випадку варто оперувати іншими категоріями: чи підходить це саме тобі? Чому ти не хочеш мати дітей? Чи свідоме це бажання, і чи приймаєш ти його на все життя? Хоча на останнє відповісти складно — люди змінюють переконання в залежності від зовнішніх чи особистих обставин. У будь-якому разі: кожна людина вправі сама визначити, який спосіб життя їй підходить і чи готова вона розділити його із дітьми, принаймні, найближчим часом.

І, взагалі, хто сказав, що «склянку води» у старості повинні подавати саме діти?

 

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.