Спецпроект

Він допомагає вижити: в яких випадках стрес корисний для здоров’я?


Усім нам час від часу необхідно «остигнути». Стрес від роботи, навчання, особистих негараздів накопичується і, зрештою, може вилитися у нервовий зрив. Ми усілякими способами сподіваємося відмежуватися від стресових ситуацій, проте чи є в цьому сенс? Може, і у негативі є частинка позитиву? І чи є стрес взагалі негативним явищем? Розбираємось, яку користь він може принести для нашого організму.

Що таке стрес взагалі

З наукової точки зору, стрес — це будь-яке порушення гомеостазу (рівноваги динамічного середовища, у якому відбуваються біологічні процеси). При стресі організм виділяє адреналін і кортизол — гормони, які наділяють нас енергією і додають сил. Природа наділила людину ними для самозбереження та виживання. Нашим предкам ці гормони допомагали врятуватися, наприклад, від хижого звіра, але у сучасних людей рівень цих гормонів підвищений майже завжди.

Основна функція стресу — «дати відсіч» стресовим факторам, уникнути реальної або фіктивної загрози, негативних емоцій. Тут варто звернути увагу на слово «фіктивна», бо, насправді, у сучасному світі стрес часто виникає у ситуаціях, коли життю нічого особливо не загрожує. Занадто багато роботи, звільнення, загублений гаманець, щоденне приймання рішень — все це обставини, які, при накопиченні, змушують людину бачити тільки «темні кольори».

Вищезгаданий адреналін потрібний для того, щоб реагувати на небезпеку. Він підвищує здатність організму до концентрації і додає сили. Це означає, що у невеликій кількості стрес є нормальним явищем для організму і навіть корисним; виконує роль мотивації та виклику. Такі функції виконує і гормон кортизол, який виділяється під час того, як людина переживає стрес.

Стадії стресу

Людина не одразу доходить до «точки кипіння», її організм проходить певні етапи:

  • Емоційна реакція тривоги: з’являється реальний або надуманий подразнювач, на який наш організм намагається якось реагувати. Якби ми жили у кам’яному віці і побачили б дикого звіра, то побігли б з усієї сили; але, якщо ми знаходимося в офісі і життю нічого не загрожує, тоді адреналін та кортизол виробляються в організмі, по суті, даремно. Ми втрачаємо здатність керувати своїми діями, слабшає самоконтроль; стрес порушує когнітивні здібності;
  • Спротив і адаптація: адреналін та кортизол все ще виробляються нашим організмом, але потроху він вже втрачає здатність опиратися стресу.
  • Виснаження: оскільки енергетичні ресурси організму не безмежні, він, зрештою, виснажується. Людина відчуває сильну втому, спустошення, можливо, почуття провини. Вона може або закриватися у собі, шукаючи причини такого стану, або навпаки — зриватися на інших та проявляти агресію.

Насправді люди бояться дистресу — це така стадія порушення гомеостазу, яку організм вже не здатний компенсувати. Дистрес виникає через сильне та регулярне нервове навантаження, генетичну схильність до стресу або через недостачу певних мікроелементів (зокрема, літія). По суті, дистрес — це хронічний стрес; тобто стан, у якому живе більшість жителів сучасних мегаполісів.

Користь стресу

Стресові тренування використовують при підготовці астронавтів у NASA та працівників екстрених служб: так їх вчать не лише виживати у складних ситуаціях, а й діяти при цьому максимально ефективно. Таке «щеплення стресом» насправді не буде зайвим для кожного з нас.

Справа у тому, що енергія, яку дає нам стрес, не тільки допомагає тілу, але і стимулює роботу мозку. Адреналін загострює почуття, зіниці розширюються і пропускають більше світла, слух покращується. Мозок швидше опрацьовує сигнали, які поступають від органів чуття. Таким чином, зайві думки відсіюються, на перший план виходять тільки актуальні завдання — людина концентрується і опрацьовує більше інформації. В організмі утворюється хімічний коктейль з ендорфінів, адреналіну, тестостерону і дофаміну; деяких людей він навіть збуджує, підвищує почуття впевненості у власних силах. Подібне почуття переживають любителі екстремальних видів спорту, наприклад.

Крім цього, стресова реакція дозволяє налагоджувати соціальні зв’язки: нейрогормон окситоцин (який ще називають «гормоном любові») викликає певні соціальні інстинкти у головному мозку. Його основна функція — створювати і укріплювати соціальні зв’язки, підвищений рівень окситоцину змушує нас тягнутися до людей. Цей гормон також подавляє реакцію страху у мозку — інстинкт, який змушує нас завмирати на місці або бігти. Вироблення окситоцину під час стресу допомагає удосконалюватись та соціалізуватись без додаткових тренінгів із «особистісного розвитку». Виділяючись при стресовій реакції, окситоцин змушує людей звертатися до тих, хто може їх підтримати. Вчені іноді називають це реакцією «турботи та дружби»: вона спонукає нас захищати тих, хто нам небайдужий. Тобто, якщо нам хочеться з кимось поговорити, ця стресова реакція змушує шукати підтримки. Ось так, stress connects people.

А ще окситоцин позитивно впливає на серцево-судинну систему. У серці містяться спеціальні рецептори до окситоцину, який сприяє регенерації клітин серцевого м’язу після мікротравм. Якщо стресова реакція включає у себе виробляння окситоцину, стрес, в буквальному значенні, зміцнює наше серце. Від стресу можуть статися серцеві напади — вони зумовлені різким викидом адреналіну, але далеко не кожна стресова реакція шкодить серцю. Кілька років тому австралійські вчені спробували піддати стресу мишей, а потім хімічним шляхом викликати у них інфаркт. Дослідження показало, що таким чином виробляється стійкість до серцевих травм. Коли мишам дали речовину, яка блокувала виділення окситоцину, стрес не впливав на них так позитивно. Виходить, стресова реакція — це вроджений механізм збереження стабільності, який змушує нас піклуватися про інших та укріплює наше серце.

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.