Спецпроект

Лікувальна сила тварин: чи працює зоотерапія насправді і від чого вона лікує?


Ніхто з нас не любить стояти у довгих чергах у поліклініці, записуватися на прийоми до лікарів та проходити довгі курси лікування антибіотиками. Що поробиш — до піклування про своє здоров’я треба підходити відповідально і сприймати систему охорони здоровя такою, як вона є. Але є у медицині і приємний аспект (цілий напрямок!), який називається pet therapy (тваринна терапія). Розбираємося, як пухнасті, крилаті та плавучі улюбленці допомагають людям лікувати хвороби.

Що це таке

Анімалотерапія (або зоотерапія) означає таку систему лікування, коли, одночасно із ліками, пацієнтам прописують взаємодію із тваринами. Ця наука ще не отримала повністю офіційного статусу, але, зважаючи на її позитивні результати та дослідження, цілком ймовірно, що скоро так і буде.

Точний період, з якого людство почало застосовувати зоотерапію, визначити складно. Але вочевидь, що із найдавніших часів, коли людина почала жити у тісній взаємодії із природою, і навчилася знаходити у ній джерело здоров’я. Поряд із традиційними у давні часи методами лікування неврозу (обливання крижаною водою, прогулянки босоніж) пацієнтам призначали прогулянки верхи на конях. Такий лікувальний метод радив навіть давньогрецький лікар Гіппократ, який жив у V ст. до н. е. Єгиптяни наділяли лікувальними здібностями котів, греки — собак, а індуси практикували терапію із використанням співу птахів. Найбільш наближений до сучасності варіант з’явився із розвитком каністерапії (лікуванням за допомогою собак). У 1796 року в англійському графстві Йоркшир вперше почали використовувати собак для лікування душевних захворювань — лікарі зазначали, що у пацієнтів значно знижувалися частота нападів та рівень агресії. Вже у ХХ ст. американський вчений Б. Левінсон надав цьому методу широкого розголосу; як наслідок, анімалотерапію визнали самостійним методом лікування на міжнародному рівні.

Сучасна зоотерапія розвиває не лише лікувальний, а й діагностичний напрям. В Америці діють центри, де тренують собак-помічників і вчать їх попереджати різкий спад рівня цукру у крові власника. У Канаді, наприклад, ведуться дослідження з питань вміння собак передбачати епілептичні напади у дітей. Вже навіть є позитивні результати: 20 із 40 собак намагаються попередити напади засобами, які їм доступні. Таким чином, у сім’ї з’являється час, щоб максимально полегшити цей нелегкий період. По всьому світу розвиваються мережі центрів надання психотерапевтичної допомоги засобами анімалотерапії за допомогою домашніх тварин. Спеціалісти, які цим займаються — медики, психологи, тренери.

Види анімалотерапії

Фелінотерапія — терапевтичне лікування за допомогою котів. Вчені припускають, що ці тварини можуть «читати» почуття та відчуття людини, а лікують переважно за рахунок сильного біополя: воно покращує загальне самопочуття людини, сприяє нормальній роботі внутрішніх органів та обміну речовин. Котів найчастіше використовують при лікуванні неврозів, депресій, серцево-судинних захворювань, патологій дихальних та травних систем, дисфункцій опорно-рухового апарату, хвороб ендокринної та статевої систем. Крім цього, саме мурчання кішки — це вже чудова звукова терапія. Воно пришвидшує відновленні кісткових тканин при переломах, допомагає усунути больовий синдром при артриті, остеохондрозі та інших захворювань суглобів;

Каністерапія — терапія, при якій використовують собак. 95% усіх тварин, які використовують при американській психотерапії, є саме собаками. Зазвичай їх використовують при реабілітації пацієнтів будинку престарілих, людей із обмеженими можливостями, реабілітаційних дитячих центрах. При контактах із собаками під час ігор або процедур у пацієнтів знижується стрес, тривожність, артеріальний тиск, депресія, у хворих на ДЦП покращується координація рухів;

Іпотерапія — основним засобом лікування є спілкування з конями та верхова їзда. Справа в тому, що під час їзди верхи пропрацьовуються усі групи м’язів, що покращує загальний м’язовий тонус організму. Тому іпотерапію часто використовують при лікування ДЦП. Крім того, їзда верхи має психотерапевтичний ефект. Вищезгаданий Гіппократ радив їздити верхи, аби позбавитись від «темних думок». Німецькі вчені навіть розробили тренажер, який чітко відтворює рухи коня — але такого ефекту, як при іпотерапії, досягти не змогли.

Дельфінотерапія — застосовується при допомозі людям із церебральним паралічем, синдромом Дауна, аутизмом. Більш того, контакт із дельфінами лікує депресію, синдром хронічної втоми, затримку розумового розвитку. Дельфінів використовують при лікуванні астми, порушень слуху, серцево-судинних і, навіть, ракових захворювань. Основний ефект досягається за допомогою ультразвуку: цей метод застосовується вже більше 40 років. Він наче «розкачує» клітини і дозволяє корисним речовинам швидше проникати через міжклітинні мембрани. А ще ультразвук розганяє речовину у тих зонах організму, які застоялись, так він сприяє кращій циркуляції.

Апітерапія — застосування бджіл при лікуванні. Точніше, використовується саме бджолина отрута, яка має знеболювальну дію, зменшує набряк головного мозку, стимулює мозковий кровообіг, знижує нікотинову та алкогольну залежність, розширює бронхи, виводить мокротиння, покращує моторику кишечника та шлунку, стимулює роботу печінки, знижує тиск та запобігає утворенню тромбів у судинах. Крім цього, бджолина отрута має імуностимулюючу та протизапальну дії, тому використовується при радикуліті та артриті. Проте, оскільки це все ж таки отрута, апітерапія має суворі протипоказання. Її не застосовують при лікуванні туберкульозу та деяких захворювань ендокринної системи, при вагітності та годуванні грудьми.

Функції анімалотерапії

Безумовно, спілкування з тваринами викликає у людини позитивні емоції. Проте ефективність методики розглядають через такі основні функції:

  • Психотерапевтична (безпосередній контакт із тваринами допомагає людям підвищувати рівень соціалізації);
  • психофізіологічна (загальна нормалізація психіки і зняття стресу);
  • реабілітаційна (психічна та соціальна реабілітації пацієнта);
  • функція спілкування (іноді навіть спілкування з тваринами може задовільнити потребу людини у спілкуванні).

Ризики зоотерапії

Найбільші ризики, з якими може стикнутися людина при анімалотерапії, — це безпека та санітарія. Таке лікування протипоказане людям, які мають алергію на тварин. Власники тварин, які використовуються у лікувальних цілях, повинні піддавати їх спеціальним тренуванням та оцінці спеціалістів, аби вони пересвідчилися, що здоров’я та поведінка тварини у нормальному стані. Крім цього, як тварини, так і пацієнти можуть отримати травми при халатній анімалотерапії.

Оскільки здоров’я та добробут є Цілями ООН, методів терапії у розвинутих країнах є достатньо. При правильному поводженні з тваринами та дотриманні правил безпеки зоотерапія є одним із найбезпечніших способів лікування пацієнтів, доступним усім. Та, навіть якщо людина не страждає ні на яке захворювання, «котикотерапія» ніколи не буде зайвою 🙂

 

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.