Спецпроект

Найвище сміттєзвалище на планеті. Чому Еверест закрили для туристів


Однією із Цілей сталого розвитку ООН, якої людство намагається дотримуватись, є захист екосистем суші. Ліси, степи, гірські масиви відіграють ключову роль у боротьбі зі зміною клімату та допомагають зберегти біологічне різноманіття. Їхня краса вражає і щороку заохочує сотні тисяч мандрівників, які, втім, не завжди позитивно впливають на стан природи. Найвищу гору на планеті, Еверест, закрили для туристів на невизначений термін через високі шанси екологічної катастрофи. Що стало причиною цьому та як вирішують проблему?

Що необхідно знати про Еверест

Гору також називають Джомолунгма або Сагарматха, вона є найвищою на планеті. Її висота — 8848 метрів над рівнем моря. Знаходиться Еверест у Тибеті, на кордоні між Китаєм і Непалом, відноситься до гірської системи Гімалаїв. Крім того, що гора заворожує своєю красою туристів, вона є одним із найнебезпечніших місць у світі. Офіційних даних про те, скільки людей загинули під час сходження на Еверест, немає, проте за приблизними підрахунками їх більше 300. Складно підніматися туди не лише через підвищений атмосферний тиск та розріджене повітря, а й через небезпечність самого маршруту.

Середня температура повітря на вершині у січні становить -36 ° C, нерідко опускається до позначки -60 ° C. Влітку температурні показники не перевищують 0 ° C, але найтепліше тут у липні: температура піднімається до -19 ° C. Ті, хто піднімаються на Еверест влітку, часто потрапляють у сильні снігові бурі, що зумовлені впливом мусонних вітрів із півдня. Після мусонів (з листопада по березень, крім січня) на Еверест налітають вітри зі швидкістю більше 285 км / год. Тому найкращий час для експедиції — проміжні періоди.

Флора і фауна на Джомолунгмі не надто різноманітна, проте тут добре приживаються гімалайські павуки, гірські качки і альпійські галки. Із рослин можна побачити хіба чагарники, мох, хвойні рослини, лишайники. У найвищих районах гори живуть лише мікроскопічні види.

Еверест перетворюється у сміттєзвалище

За останні кілька років ситуація на вершині гори суттєво змінилася. Раніше вона була недоступною для людей, а сьогодні, з розвитком туристичної інфраструктури та бізнесу, гора стала ледь не must-do для альпіністів. Кожного року на Еверест піднімаються десятки мандрівників, які для сходження використовують сучасне обладнання та інші речі, що необхідні для походу. У 2018 році, наприклад, вершину підкорило 800 людей. Та сліди підкорення залишаються, навіть, коли мандрівники повертаються додому. Пізніше шерпи (місцеве населення, кваліфіковані «екскурсоводи» по Евересту), знаходять палатки, пусті кисневі балони, одяг, зламане обладнання, посуд та інші предмети, що перетворюють гору у сміттєзвалище. Іноді — навіть мертві тіла.

За даними Комітету контролю за забрудненням Сагарматхи (непальської організації, що відповідає за чистоту гори), за 2018 рік на ній зібрали 32,241 кг біологічних та людських відходів. Їх збирають вже після закінчення сезону підйомів, навесні.

За спогадами першої українки, що підкорила Еверест, Ірина Галай, на висоті вище 7 км картина дійсно жахлива:

Там наче яма з помиями. Я не раз бачила, як шерпи кидають біля мене пусту пляшку від води або упаковку від шоколадки. У них така культура. Якщо ви були в Індії, то бачили, що вони звикли весь час знаходитись серед сміття

Ситуація зі сміттям стала критичною після землетрусу у 2015 році — він позбавив життя 9 тисяч людей у Непалі, а багато кемпінгів залишив покинутими.

Як прибирають Еверест

Альпіністи відмічають, що на китайській стороні гори не так брудно. Там діють програми по очищенню від сміття, і держава навіть оплачує такі експедиції. Хоча вони й не є частими акціями, оскільки сміття не так багато.

Непальські чиновники зобов’язали туроператорів зменшувати рівень забруднення за допомогою депозитної системи. Туристи повинні залишати завдаток у розмірі приблизно $5 тисяч. Свої гроші вони отримують назад тільки у випадку, якщо провідники підтвердять, що експедиція не забруднила гору ще більше. Тобто, як доказ мандрівники повинні винести із собою чимало відходів. Якщо вони не приносять з експедиції, як мінімум, 8 кг сміття, туристів штрафують. Місцевим жителям уряд платить $2 за кілограм відходів. Для вивезення сміття використовують яків, а з найвищих точок — літаки. Проте це доволі дорого, тому частину сміття просто закопують в Горакшепі (замерзлому дні озера, покритого піском), це остання точка перед підняттям на Еверест.

Тепер для того, щоб дістатися на гору, потрібно показати спеціальну перепустку, кількість яких обмежена. Наразі ведуться активні роботи на Евересті, для цього планують сформувати команду із 200 людей. Сподіваємося, що і шерпи, і туристи будуть відповідально ставитися до сходження з точки зору екології. І вже згодом туристичний табір Джомолунгми знову стане доступною мрією відважних.

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.