Спецпроект

Скільки грошей втратить бізнес через глобальне потепління у найближчі 11 років?


Глобальне потепління може стати не лише екологічною, а й економічною катастрофою. Проблему зміни клімату більше не можна відкладати на майбутнє: за даними Міжнародної групи експертів по зміні клімату (МГЕЗК), екосистеми планети можуть зазнати значних втрат вже до 2030 року, тобто у людства залишилось лише 11 років для активних дій.

У 2015 році 195 країн підписали Паризькі угоди, основна мета яких — робити так, щоб середня температура не піднімалася вище 1,5° порівняно із доіндустріальним рівнем. За думкою експертів МГЕЗК, це єдиний спосіб уникнути кліматичної  катастрофи і зберегти життя на Землі у тому вигляді, у якому ми можемо спостерігати його зараз. Однак наразі людство впевнено рухається до відмітки у 3°, що означає: для підтримання температури у потрібних рамках потрібні швидкі, різкі та масштабні зміни у всіх аспектах життя суспільства. А це коштуватиме дуже дорого. Проте чи варто економити на тому, що може коштувати життя усій планеті?

Збитки для планети

Глобальне потепління впливає на економіку як прямо, так і опосередковано: погодні умови змінюються і потребують адаптації або прийняття певних заходів (наприклад, переходу на «зелену», низьковуглеводну економіку). Підвищення рівня моря, кислотності океану, танення льодовиків, зникнення певних видів флори і фауни, часті урагани призводять до втрат в інфраструктурі та сповільнюють темпи економічного зростання на ціле століття.

Глобальні корпорації використовують різні джерела енергії (далеко не завжди екологічні), видобувають корисні копалини, розпоряджаються відходами після виробництва. На базі цих показників і визначали, яку шкоду завдають компанії навколишньому середовищу. CDP (Carbon Disclosure Project) — некомерційна організація, яка надає дані про вплив великих корпорацій на навколишнє середовище, вираховувала, чи компанії розробляли стратегії для боротьби із кліматичною катастрофою (і чи дотримуються вони її).

До оцінювання ризиків зміни клімату варто підійти комплексно. Як виявилось, більше 200 міжнародних компаній їх недооцінюють, а, між іншим, загальна сума може скласти майже 1 трильйон доларів (сюди входять втрати обладнання, кадрів, темпів та обсягів виробництва). Причому найбільші збитки ці компанії понесуть у найближчі 5 років. Про це повідомляє також CDP. У звіті організація проаналізувала дані опитування 215 компаній, у тому числі, Apple, Microsoft, Unilever та Nestle. Занепокоєння інвесторів різко зросло одночасно із критичними змінами клімату. Так виглядають прогнози CDP:
Найбільші збитки принесе спека, посуха, лісові пожежі і шторми. Лише урагани Флорес та Майкл завдали збитків у розмірі $17 та $15 млрд. Для того, щоб протистояти ризикам, компаніям доведеться зменшувати викиди вуглекислого газу і заохочувати інвестиції у чистіші галузі промисловості, зокрема, відновлювальні джерела енергії.

Збитки для США

Згідно з даними National Climate Assessment за 2018 рік, до кінця 21 століття зміни клімату особливо вдарять по економіці США. Нижче представлена схема, яка демонструє, скільки коштуватиме кліматична катастрофа кожному із секторів економіки країни; найбільше зашкодить вона сфері охорони здоров’я (сума може дістатися  $160 млрд), далі — інфраструктура ($120 млрд). Інфографіка враховує всі можливі зміни клімату: наприклад, якщо кількість шкідливих викидів буде максимальною. На ній показано, наскільки збитковою буде зміна клімату для системи праці, смертності від високих температур, якості повітря, розповсюдження вірусів. Крім цього, врахована вартість прибережної нерухомості, доріг, дренажних, залізнодорожніх та мостових систем. Врахована також вартість постачання електрики, повені, якість води, рекреаційні програми, коралові рифи та виловлювання риби. Усі ці аспекти впливають на стан здоров’я, інфраструктуру, електрику, водойми та екосистеми.

Scientific American

Графік побудований на основі даних 13-ти федеральних служб та праць сотень науковців. Звіт складають кожні чотири роки за дорученням Конгресу: експерти намагаються передбачити різні сценарії зміни клімату, відштовхуючись від рівнів викидів парникових газів (з урахуванням змін у кількості населення). Навіть для тих секторів, які зазнають відносно малих збитків від кліматичної катастрофи, шкода все одно буде суттєвою. Потрібно розглядати ситуацію не лише у глобальній, а й у локальній перспективі: наприклад, втрати у рибальстві можуть сильно вдарити по поселеннях, які залежать від рибальства та туристичної сфери.

Як мінімум, зниження викидів та захист водно-болотних угідь могли би допомогти уникнути 90% збитків, які зазнають прибережні райони при кліматичній катастрофі. У глобальній перспективі вся економіка повинна перейти на нову концепцію —відмовитися від спалювання вугілля, нафти та газу. Уся планета повинна переглянути свої принципи землекористування, сільського господарства, урбанізації і промисловості в цілому.
Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.