Спецпроект

Що таке життя у стилі «дауншифтинг» та «slow-living» і чому його активно просуває масова культура


Добробут — це одна із Цілей сталого розвитку ООН, до якої усі ми прагнемо. І асоціюємо її досягнення зазвичай із задоволенням від життя та повним комфортом. Спробуй уявити собі повністю «фрілансерський» спосіб життя: ти лежиш на пляжі, попиваєш коктейль, не думаєш про роботу і взагалі особливо ні про що не хвилюєшся. Тобі просто захотілося «змінити декорації» у житті, буквально зняти офісний костюм і провести наступні кілька років у плавках під сонцем. Блогери називають щось подібне «дауншифтингом» та кажуть, що це нова хвиля життєвої філософії. Ми вирішили розібратися, що він означає насправді і чи дійсно стати дауншифтером так просто?

Що таке дауншифтинг

Коли людям чогось бракує у житті, вони це винаходять. Так створювали машини, запускають ракети і придумують роботів-помічників. А іноді такі зміни стосуються системи мислення і упереджень: стабільність, рутина, монотонна праця деяких людей лякає, тому вони вирішили відмовитися від традиційних, нав’язаних суспільством, цінностей. Так і зародились дауншифтери — люди, які відмовляються від кар’єрних амбіцій заради більш гедоністичних цілей, наприклад, пізнання себе, проведення часу із близькими, пошуку гармонії.

Дауншифтинг — це філософія зміни декорацій, пріоритетів, життєвих принципів. Термін можна буквально так і перекласти: «залягти на дно». Від роботи, стресу, обов’язків. Такі люди розуміють, що складно поєднувати високу посаду, бути відповідальним та водночас жити за власним графіком, настроєм та бажанням в цілому. Вперше цей термін вжили у 1991 році, щоб дати визначення успішним людям, які вже добилися певних результатів і тепер хочуть відпочивати і займатися чимось іншим. От тільки масова культура з часом трохи викривила це поняття, кажучи: «дауншифтери — це люди, які кидають все і просто живуть! Вони не дозволяють собою керувати! Самі відповідають за свій вибір і своє життя!» Воно то все так, але справа у тому, що дауншифтинг втратив своє першочергове значення і став, у деякій мірі, навіть небезпечним для тих, хто хоче спробувати так пожити.

Дауншифтинг набув популярності через те, що люди, які живуть у постійній метушні, використовують різні методи, аби знайти спокій. Крім того, суттєву роль відіграє і масова культура: ми сидимо в офісних кріслах, листаємо Instagtam зірок, які постійно відпочивають у різних куточках світу. Створюється ілюзія, наче їхнє життя — це суцільний відпочинок і задоволення, а роботою насправді ніхто не займається. Суспільство стомлюється гнатися за успіхом (у вигляді підвищення зарплати, посади, визнання), коли не бачить у цьому ніяких перспектив; більше того, якщо це вимагає додаткових зусиль. Якщо хтось у світі живе таким, на перший погляд, легким життям, то чому інші повинні щодня виконувати одну і ту саму роботу, сидячи за комп’ютером? Приблизно з таких думок і виникає бажання долучитися до «мрії» — інстаграмної та часто чужої.

Недоліки дауншифтингу

  • Зниження матеріального рівня життя: якщо відмовитися від кар’єри, то знизиться і прибуток, а отже — знизиться якість продуктів і послуг, які людина може собі дозволити;
  • Професійний застій. У професійному плані людина перестане зростати; значить, і роботу з гідною оплатою у майбутньому буде складніше знайти;
  • Нерозуміння людей навколо. Родичі навряд чи будуть у захваті від ідеї «кинути все і жити у своє задоволення». Пояснити усім навколо, особливо старшому поколінню, буде дуже складно, чому раптом захотілося перестати ходити на роботу і натомість «ходити відпочивати»;
  • Кошти можуть швидко закінчитись. Красива картинка із пляжем, сонцем та серфінгом не буде вічною, як і заощадження, витрачені на це. Зрештою, доведеться десь знову брати гроші на розваги.

Треба розуміти, що «жити» та «відпочивати» — це абсолютно різні речі. І те, що тиждень, місяць або навіть півроку нам подобається і здається нестандартним, легким способом життя, на довгу перспективу не завжди працює.

Переваги дауншифтингу

Все ж, і корисне зерно у такої філософії також є, наприклад:

  • Раціональне споживання. Дауншифтинг вчить не купувати непотрібні речі, економити і відповідально ставитися до використання та викидання одягу, меблів, їжі тощо;
  • Пошук гармонії. Постійний стрес і навантаження висмоктують з людини життєві ресурси, а дауншифтинг — чудова можливість їх відновити. Такий стиль життя дозволяє «зійти з дистанції», перестати гнатися за нав’язаними суспільством ідеалами та переосмислити власні цілі та амбіції;
  • Перехід на здоровий спосіб життя. Коли дауншифтери кидають роботу і починають жити «для себе», у них з’являєтья більше часу і на догляд за собою. Правильне харчування, регулярні прогулянки та заняття спортом допомагають уникнути стресу, захворювань на нервовому ґрунті і, навіть, відмовитися від шкідливих звичок. Ну і як не згадати про режим сну: дауншифтери точно висипаються більше, ніж ті, хто працює з 9:00 до 18:00 щодня.

А що таке slow-living?

У дауншифтингу є майже «кровний брат» — стиль slow living. Проте логічніше буде назвати його не стилем, а саме філософією життя, оскільки зазвичай slow living частіше практикують на певний час (кілька тижнів або місяців), а потім повертаються у звичний ритм життя. Сам термін виріс із філософії slow food (повільне харчування), яка з’явилася у 1980-х роках . Суть останньої полягала у тому, щоб навчити людей цінувати свідомий акт споживання їжі, перестати відволікатися і постійно кудись бігти. У свою чергу, slow living означає, що людина повинна отримувати задоволення від усіх аспектів життя: їжі, роботи, відпочинку.

Представники цього руху вважають, що спокійний ритм життя — це те, що потрібне кожній людині. Постійно зайняті люди вважають, що у них просто немає часу на «сповільнення», хоча, насправді, просто треба дати собі на нього шанс і трохи знизити швидкість життя. Ті, хто практикують slow life, впевнені: жити потрібно повноцінно, щоб насолоджуватися кожним днем.

Slow living закликає відмовитися від рутини, шукати нові, цікаві способи виконання звичних для нас занять: добиратися на роботу пішки, а не на машині; готувати їжу заздалегідь вдома, а не купувати фаст-фуд; ходити на шопінг регулярно і вдумливо, а не скуповувати одяг за 10 хвилин на знижках. Завдання, по суті, полягає у спрощенні життя та перегляді пріоритетів. Можна спробувати влаштувати такий собі «марафон» зі slow living-у: наприклад, спробувати місяць прогулюватися на роботу пішки (якщо погода дозволяє), по дорозі слухати подкасти або аудіокниги і кожного ранку медитувати.

Slow life дозволяє перетворити побутові справи у цілий ритуал, переглянути власні пріоритети і цінності. Особливо корисним цей спосіб буде для людей, які регулярно піддаються стресу, виконують багато завдань одночасно і все одно ніколи не вписуються у дедлайни. У житті стане більше гармонії та спокою, якщо зрозуміти, що бути перфекціоністом у всіх сферах навряд чи вдасться: набагато важливіше заощаджувати внутрішні сили і, можливо, навіть трошки занудьгувати. Так з’явиться нова мотивація для повернення на роботу і звичної купи справ.

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.