Спецпроект

Як стати космонавтом: критерії відбору космонавтів у NASA та як це проходить


Ми іноді жартуємо: «от у космос би тебе точно не відправили!» А хто знає, може ця людина якраз би ідеально пройшла відбір кандидатів у космонавти? Розбираємося у тому, як NASA вибирала своїх перших членів команди і якими критеріями керується сьогодні.

Як все починалося

У перші дні планування висадки на місяць у NASA взагалі хвилювалися, що ніхто не захоче полетіти. Тому до команди прийшла ідея: попросити тюремних в’язнів стати першими космонавтами. Цього не написано в офіційних документах про відбір спеціалістів або в історії пілотованих операцій NASA. Про це розповідає Fast Company, з якою, у свою чергу, поділився Воррен Дж. Норт, старший чиновник NASA, який допомагав вибирати перших американських астронавтів та очолював деякі із операцій екіпажу.

У 1958 році у NASA задумалися про те, що буде, якщо ніхто не захоче стати їхнім космонавтом. Це стосувалося, передусім, проекту «Меркурій-7» (де польоти розраховані на одну людину). Спочатку проект був дивною ідеєю, тому що ракети, які планувалися використовувати,  не були призначені для пілотованих польотів, натомість — для доставки атомних бомб. NASA розглядало можливість вербування тих людей, які звикли до ризиків; тоді ніхто не знав, чи буде людський мозок працювати у космосі.

В решті решт, NASA приклало всі зусилля, щоб ці ядерні ракети були безпечними для людей. Але оскільки літальні космічні апарати виявились надзвичайно вимогливими, організація вирішила діяти у зовсім протилежному напрямку вибору екіпажу: підбирала космонавтів із числа найбільш кваліфікованих воєнних пілотів. Після появи «Меркурія-7» , журнал Time повідомляв, що IQ перших семи астронавтів NASA варіюються від 135 до 147, що є фактично рівнем генія.

А вже перед першою висадкою Аполлона-11 на Місяць у «New York Times» з’явилася стаття під заголовком «Тренування астронавтів на рівні докторів наук». Троє із 12 астронавтів, яких вибрали для польоту на Місяць, мали докторський ступінь: один із Гарварду, двоє із Массачусетського технологічного інституту.

Як проходить відбір сьогодні

Директор Космічного центру імені Ліндона Джонсона розказав, який шлях проходять кандидати у космонавти перед польотом:

Людство «хворіє» космосом. У 2017 році NASA отримало більше 18 тисяч заявок на 22-й набір у ряди астронавтів. Це удвічі більше, ніж попередній рекорд, встановлений ще у 1978 році

У серпні 2017 року NASA відібрало 12 кандидатів, які сьогодні літають на Міжнародну космічну станцію і, можливо, полетять навіть на Марс. За всю історію свого існування організація вибрала 350 спеціалістів, які стали астронавтами після проходження спеціальної підготовки. Із них 212 були військовими, а 138 — цивільними особами. Найбільше людей подавало заявки із Повітряних Сил США (85 осіб) та Військово-морських сил США (83 особи). З 1978 року на програму по набору астронавтів сумарно було відправлено 65 тисяч заявок. Виходить, шанс потрапити у програму для кожного з кандидатів не перевищує 0,42%.

Такі відбори NASA влаштовує кожні 3-5 років, в залежності від того, скільки астронавтів вийшло на пенсію і скільки людей потребує та чи інша місія. Ось як виглядають мінімальні вимоги до кандидатів у космонавти:

  • Бути випускниками акредитованого закладу в одній із STEM-спеціальностей (наука, технології, інженерія або математика);
  • Мати три роки досвіду роботи у технічній сфері;
  • Зазвичай у команду астронавтів NASA потрапляють громадяни США (але у рамках програм співробітництва до місії можуть приєднуватися учасники європейських або інших локальних програм).

Серед тих заявок, які отримує NASA, резюме більшості просто не відповідають базовим критеріям. Організація часто отримує заявки від абсолютно некваліфікованих кандидатів (при останньому відборі їх було 6418). Справа в тому, що деякі люди заповнюють бланк просто для того, щоб отримати відмову і повісити таку «грамоту» від NASA собі на стіну.

HR-спеціалісти із NASA вивчають заявку кожного із кандидатів і перевіряють, чи вона відповідає базовим вимогам. Тоді відносять кандидатів до однієї із груп: пілоти, інженери польотних випробувань, біологічні і медичні науки, фізичні науки і проектування. Деякі потрапляють одразу у кілька груп.

Відбір висококваліфікованих кандидатів здійснюють члени групи Astronaut Rating Panel (Комісія із оцінювання астронавтів). У її склад входять 49 астронавтів і представники менеджменту NASA. Коли список кандидатів звузилася до 440 висококваліфікованих кандидатів, комісія провела більш ніж 2000 контрольних перевірок, щоб пересвідчитись, чи кандидати розповіли правду про свої досягнення. Для інтерв’ю обрали лише 120 людей.

Перший раунд інтерв’ю проводиться у Skype, аби з представниками NASA можна було поспілкуватися з будь-якого кутка світу. У другий раунд співбесід потрапляють лише 50 кандидатів, з якими проводять психологічні, поведінкові і медичні тести. Спеціалісти повинні впевнитися, що кандидат має нормальний стан здоров’я та базову фізичну підготовку, не мав хірургічних втручань; не схильний панікувати і нормально справляється зі стресом. Тестування також включають випробування на взаємодію у команді, як потенційні астронавти користуються гаджетами та інноваційними технологіями і чи готові проводити діяльність у відкритому космосі (для цього використовується симулятор POGO – система, яка імітує знаходження у невагомості).

NASA не встановлює ніяких правил стосовно того, які групи повинні складати екіпаж: військові чи цивільні особи, чоловіки чи жінки. Остання (відібрана у  2017) група кандидатів містить 6 військових, 6 цивільних осіб, 7 чоловіків і 5 жінок. Троє із них є пілотами, один — співробітником одного із центрів NASA, троє працювали у сфері біології та медицини. У склад групи також входять чотири інженери і один фізик.

Загальнокосмічна підготовка для кожного із 12 кандидатів продовжилася два роки. Це програма, що складається із кількох напрямків: ISS Training (навчання на системах Міжнародної космічної станції), LSS (здобуття навичок роботи із системою життєзабезпечення у космосі). Крім цього, астронавти вчаться користуватися роботизованими системами та робити «космічні прогулянки». Також астронавти проходять курс із вивчення російської мови, тому що на космічній станції є російські модулі. Закінчивши дворічне навчання, кандидати стають повноцінними астронавтами і можуть відправлятися у космічні місії. Тому, як сказав колись Юрій Гагарін, «поїхали»!

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.