Спецпроект

Що таке «позитивна дискримінація» і чи є в ній щось позитивне?


Сучасне суспільство усіма можливими засобами бореться із дискримінацією —гендерною, расовою, релігійною та іншими. Боротьба за права окремих груп людей стала складовою толерантного суспільства,  яке прагне прибрати різницю між різними категоріями населення та надати усім рівні права. Таким чином, сталося невелике «перекривлення»: насправді спроба установити суцільну рівність — це пильна увага до «меншості», до тих категорій, яких традиційно ставили у нижче положення. Проте, чи завжди підтримка окремих груп не обмежує інших у своїх правах? Що таке «позитивна дискримінація», у яких сферах вона існує та чи дійсно можна вважати її «позитивною»?

Що таке «позитивна дискримінація»

Історично одним групам завжди давали більше переваг та привілеїв (соціальних, економічних, політичних), ніж іншим. Відповідно, інші групи населення опинялися у приниженому становищі і часто піддавалася дискримінації. Оскільки зараз суспільство знаходиться на шляху до повного викорінення дискримінації, воно усвідомило потребу у так званому «урівнянні» — наданні привілей тим, хто довгі роки був їх позбавлений. Безумовно, зробити це після сотень років нерівності не так просто, проте докладаючи зусиль у різних сферах, потрохи ми наближаємося до забезпечення усіх груп населень рівними правами та квотами.

Тобто, «позитивна дискримінація» — це надання особливих можливостей і квот тим групам, які знаходяться у меншості. Дійсно, у сучасному світі існує практика надання менш захищеним категоріям населення особливих прав на привілеїв. Позитивна дискримінація може використовуватися для забезпечення гендерної рівності на роботі, наприклад. Багато хто вважає, що стосовно жінок таке явище є абсолютно виправданим. Оскільки протягом історії їхні права часто обмежували, вважали ледь не чоловічою власністю (у патріархальному суспільстві), сьогодні підтримка соціуму жінкам потрібна як ніколи. Наприклад, практично у будь-якій професії можна знайти як працівників чоловічої, так і жіночої статі, причому, часто, практично, у рівній пропорції. Жінки все частіше займають керівні посади: на сьогодні в Україні близько 32% роботодавців складають жінки. Фізичних підприємців-жінок у нас близько 46%. Проте через те, що у багатьох сферах життя чоловіки все ще користуються привілеями, жінок «позитивно дискримінують», аби порівняти існуюче домінування чоловіків.

Як правило, під позитивною дискримінацією мають на увазі політику, спрямовану на надання пріоритету меншості у різних сферах життя (шляхом встановлення для них привілеїв). Сама логіка позитивної дискримінації не передбачає створення рівних можливостей. Вона, скорше, означає пришвидшене забезпечення привілеїв для членів більш чутливих груп населення, аби їм було легше справлятися з труднощами.

З’явилося поняття позитивної дискримінації у 60-х роках у США, коли у країні почали застосовувати «позитивні дії» для боротьби з дискримінацією расових меншин. Для Америки, в принципі, ця практика вже є звичною: вона застосовується по відношенню до етнічних та расових меншин. У Франції та Англії — стосовно мігрантів, в Австралії — корінного населення. У деяких державах позитивна дискримінація стосується нижчих класів або релігійних меншин.

Для чого потрібна позитивна дискримінація

По суті, вона гарантує, що усі люди матимуть рівне право доступу до робочих місць, у тому числі, до високих посад, незалежно від статі, раси або фізичних особливостей. За рахунок позитивної дискримінації вирівнюється професійне, навчальне, культурне, ігрове поле для різних людей. Позитивна дискримінація, у загальному, «компенсує» права для меншості. В основному, це стосується жінок, расових меншин, народів, що борються за свої права. Працівники чи студенти з груп, які традиційно принижувалися, частіше за все потрапляють у невигідне становище при вступі до університету або потраплянні на роботу. У тих людей, які стикаються із стереотипами протягом життя, менше можливостей для самореалізації, бо їх, перш за все, стримує страх (перед суспільством). Це ніяким чином не означає, що вони менш схильні працювати: позитивні дії лише допомагають зрівняти різницю.
Позитивна дискримінація насправді руйнує стереотипи. Як жінки, так і чоловіки отримують можливість спробувати себе у нових професійних сферах (наприклад, чоловіки у якості вихователів у дитсадках, а жінки — у будівельних професіях тощо).

Крім цього, важливо не плутати позитивну дискримінацію та, так званий, «доброзичливий сексизм». Аби не виражати останній, достатньо просто дотримуватися трьох правил: допомагати не лише жінкам, а усім, хто цього потребує, перед тим як надати допомогу, запитати, чи людина дійсно її потребує і бути готовим наступного разу прийняти допомогу від неї.

Як виглядає позитивна дискримінація

Приклад позитивної дискримінації: уяви, що на посаду подаються два кандидати: чоловік та жінка. Обоє мають вищу освіту, є достатньо кваліфікованими і мають достатній попередній досвід роботи. Начальник переглядає робочий колектив і бачить, що більшість складають чоловіки. Саме тому він обирає жінку: і склад команди урізноманітнює, і надає жінкам більше можливостей зайняти високу посаду.

Схожа ситуація була з премією «Оскар» у 2015 році: жодного афроамериканця не номінували на премію. Тоді у мережі навіть поширилися жарти про «найбіліший Оскар в історії». Тут зіграв роль і сам склад комісії, яка обирала номінантів: 96% членів кіноакадемії складали білі люди, 76% з них — чоловіки. Тоді у 2018 році організатори і вирішили застосувати позитивну дискримінацію: вони обновили список членів журі, відповідальних за вручення премії. У тому році 48% запрошених склали жінки. 36% були представниками  небілої раси. Поки що показники, звісно, повністю не вирівняли, але це вже є першим кроком до виправлення ситуації. Це не зовсім вираження рівноправності, швидше, дискриміновані групи ставлять поки що в «особливе положення», щоб з часом воно перетворилося у «звичайне».

У різних країнах уряди також докладають зусиль, аби зробити позитивну дискримінацію частиною своєї політики (зокрема соціальної, культурної). У Казахстані при вступі до ВНЗ для випускників сільських шкіл діє знижка 30%. А для дітей з обмеженими можливостями та сиріт у бюджеті виділяється 1% бюджетних місць. Коли людину приймають на роботу в Японії, роботодавці, зазвичай, звертають увагу на расу, стать або походження кандидата. Тим не менше, пільги все ще можуть надаватися нащадкам «касти недоторканих». У Канаді та Австралії привілеї при вступі у ВНЗ мають жителі корінних народів. У Токіо сконструювали спеціальний вагон метро (рожевого кольору), призначений виключно для жінок. Вагон збудували, аби жінки могли уникнути домагань із боку незнайомців.

Чи є недоліки у позитивної дискримінації

Позитивна дискримінація, якби парадоксально це не звучало, але може створювати зворотну дискримінацію. У випадку, якщо перевагу надають виключно за ознакою статі, раси чи релігії, а не професійних навичок, більшість виявиться у програшному варіанті, незалежно від навичок та амбіцій.

Вона може знижувати відповідальність. Тобто якщо студент (представник етнічної меншини) з посередньою академічною успішністю вступить до престижного університету лише завдяки квоті, це навряд чи буде стимулювати його отримувати кращі оцінки. Просто встановлюючи низькі стандарти для прийому чи найму, роботодавці чи ректори знижують рівень відповідальності. Суспільству все ще складно забезпечити умови для того, щоб тяжка робота, дисципліна і досягнення нагороджувалися однаково, не лише для тих, хто належить до певної групи.

Зрештою, позитивна дискримінація все ж залишається дискримінацією. Акцент завжди зміщується на расу, стать або походження людини, навіть при створенні позитивних умов. Вона є переважно негативним явищем для людини, яка виконує ту ж роботу, що і представник меншини, проте не отримує такої ж винагороди або просто не отримує посаду, якщо компанія практикує позитивну дискримінацію. Іноді кажуть, що позитивна дискримінація — це зворотній бік процесу, який проходить країна на шляху до толерантності. Що ж, може саме завдяки такому тернистому, проте правильному шляху, скоро ми опинимося у кінцевій точці маршруту?

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.