Спецпроект

Що ми накоїли: звіт ООН про вплив людини на природу за останні 50 років


Організація Об’єднаних Націй три роки працювала над звітом про стан навколишнього середовища. Експерти підготували 40-сторінковий висновок, який став підтвердженням того, що людина — основна загроза для екології.

Проте сам звіт набагато більший в обсязі та наповненні. 1800 сторінок, 15 тисяч посилань, коментарі 145-ти спеціалістів — про що ідеться у глобальному дослідженні і на що людству необхідно звернути увагу аби уникнути катастрофи?

З 29 квітня по 4 травня у Парижі пройшла 7-ма сесія Міжурядової науково-політичної платформи з питань біорізноманіття та екосистем, де був підготовлений документ, у якому зазначено, що стосунки людини та природи досягли критичного рівня. Людина завжди завдавала шкоди Землі, але за останні 50 років навколишнє середовище постраждало найбільше.

Основні тези у цифрах

З 1970 року: Населення Землі зросло вдвічі, глобальна економіка виросла у чотири рази, а міжнародна торгівля збільшилася у 10 разів.

Між 1980-ми та 2000-ми роками для створення пасовищ великої рогатої худоби і плантацій було вирубано 100 мільйонів гектарів тропічних лісів (у Південній Америці і Південно-Східній Азії).

На 2000 рік залишилось тільки 13% водно-болотних угідь від тих, які існували у 1700 році.

З 1992 року площа міст по всьому світу подвоїлась.

З 1980 року рівень парникового ефекту зріс удвічі, через що глобальна температура піднялася на 0.7° С. Якщо ж температура підніметься на 2 °С,  це призведе до знищення 5% видів тварин. А якщо вона зросте то 4.3 °С, то зникнуть 16% видів тварин.

Деградація ґрунтів знизила продуктивність 23% суші на планеті.

Рівень забруднення планети потроху досягає критичних відміток: планета у 10 разів більше забруднена пластиком, ніж у 1980 році.

Кожного року люди викидають 300-400 млн тон важких металів та токсичних матеріалів у води Землі.

Особливо небезпечною стала людська діяльність для тварин і рослин: 25% видів знаходяться під загрозою.

Близько 1 мільйону видів комах загрожує вимирання протягом наступних кількох десятиліть.

У звіті вказано, що негативні тенденції будуть розвиватися до 2050 року і далі, хоча і суттєво відрізнятимуться у різних регіонах.

Експерти також приділили увагу корінним народам світу.

Як мінімум, 1/4 землі зайнята або використовується корінними народами. Близько 35% цих територій захищені на офіційному рівні, а ще 35% характеризуються низьким рівнем втручання людини.

Території, де живуть корінні народи та племена, зазнають менше негативного впливу, ніж всі інші, хоча 72% їхньої землі все одно знаходяться під загрозою.

Що спричинило такі зміни

Дослідники виявили 5 основних причин сучасного стану планети (у спадаючому порядку):

  • Зміни у використанні земельних та водних ресурсів;
  • Пряма експлуатація організмів;
  • Зміни клімату;
  • Забруднення;
  • Інвазивні види (види тварин і рослин, випадково занесених людиною в нові для них регіони).

Люди у різних частинах світу почали активно замінювати пасовища на вирощування сільськогосподарських культур, замінювати ліси лісовими насадженнями і розчищати ліси для вирощення різних культур. З 1980 року більше ніж половина приросту сільського господарства відбулася саме за рахунок знищення лісів. Схожа ситуація і з водними ресурсами: на 2014 рік тільки 3% світового океану були вільними від людського впливу. Вже у 2015 близько 33% рибного урожаю люди отримували з невідновлювальних джерел. Ймовірно, у 2019 ситуація тільки погіршилась. За останні 150 років кількість живих коралів у рифах скоротилася у 2 рази.

Автори стверджують: колапс біорізноманіття стається через те, що населення Землі збільшує свою потребу у харчах, а, отже, і у використанні м’яса та риби. Саме тому варто звернути увагу на свій раціон (скільки у ньому промислово вирощеного м’яса і молочних продуктів).

Як запобігти небезпеці

У звіті не вказано, які конкретно заходи потрібно здійснювати, але зазначено, що головне — зменшити стрімкий вплив економічного зростання. Експерти пропонують перестати вважати ВВП основним показником економічного багатства регіону. Замість цього пропонують розробити інші підходи для аналізу якості життя суспільства. Справа в тому, що люди вважають показником хорошої якості життя збільшення споживання на усіх рівнях. Оскільки це неправильно, потрібно змінити фінансові стимули, які створюють загрозу біорізноманіттю. Для цього урядам слід припинити руйнівне субсидування, а ще — використання викопного палива, промислового рибальства, сільського господарства. Все це призводить до прискорення темпу пограбування суші і світового океану ціною природного середовища.

Джонатан Бейлі, експерт з Національного географічного товариства:

Ми повинні зберегти половину планети до 2050 року з проміжною метою у 30% до 2030 року

Окрім урядів і самі люди повинні звернути увагу на особистий вплив. Почати можна з харчування: часто воно у нас неправильне і нездорове (не лише для нас, а і для планети у тому числі). Людям варто перейти на більш різноманітну дієту. Тобто у раціоні має бути більше овочів. Оскільки їх можна вирощувати більш відповідальними способами, для планети це буде мати позитивний вплив.

Відповідальні бізнеси повинні більше інвестувати у відновлювальні джерела енергії (замість вугілля). Проте кожен із нас також може долучитися до зберігання енергії: просто вимикати світло, коли виходиш із кімнати.

Роберт Вотсон, голова Міжурядової науково-політичної платформи з питань біорізноманіття та екосистем:

Звіт демонструє нам, що ще не пізно виправити ситуацію, якщо ми негайно почнемо докладати зусиль як на локальному, так і на глобальному рівнях. «Трансформація» може захистити і зберегти нашу природу; крім цього, це і ключ до інших глобальних цілей. Трансформаційні зміни — це повна системна реорганізація технологічних, економічних і соціальних факторів, включно з цілями та цінностями.

Не маємо сумнівів, що якщо люди почнуть свідомо ставитися до проблеми збереження біорізноманіття екосистем, незабаром ситуація покращиться (або, принаймні, припинить погіршуватись). У нас є всі засоби для забезпечення сталого майбутнього для людства і планети.

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.