Спецпроект

Чому люди отримують задоволення від кадрів насилля та катастроф


«Титанік», «Апокаліпсис», «Еверест» — список відомих фільмів-катастроф можна продовжувати ще довго. Тобі ніколи не спадало на думку, чому людям часто подобається дивитися саме на такі кадри? Картини, де показують страх, біль і межу людських можливостей, завжди набираються найбільше переглядів. Що це — цікавість чи азарт? Наводимо думки експертів.

Зовнішні фактори

Фільми такого жанру почали набирати особливу популярність протягом останнього десятиліття. Спеціалісти думають, що це зумовлено зокрема трагічними подіями 11 вересня в Америці. Побачивши катастрофу на власні очі, люди стали переборювати свій страх цікавістю.

Деякі голлівудські картини були зняті під час загострення політичних ситуацій у різних країнах. По суті, саме поляризація політики суттєво вплинула на «розквіт» теми катастроф у кінематографі:

Представники сторін завжди хочуть знищити своїх суперників, а фільми певною мірою можуть це реалізувати.

Економічний фактор також має значення: фільми-катастрофи (як і фільми жахів, до речі) зазвичай зрозумілі для будь-якого глядача. Відносна загальність і передбачуваність сюжету дозволяє припускати або і зовсім здогадуватися, що буде далі. Тому американські виробники (в більшості) орієнтуються як на внутрішній, так і на світовий ринок — це змушує шукати проекти, орієнтовані на експорт. У цьому випадку катастрофа, яку зрозуміють і зможуть «пропустити крізь себе» в будь-якій частині світу, є ідеальним варіантом для виробництва.

З психологічної точки зору

Припущень, чому люди так люблять спостерігати за катастрофами на екрані, достатньо.

Учені з університетів Аугсбург і Вісконсін-Медісон виявили, що люди дивляться на сцени насильства не заради естетичного задоволення, а через те, що протиставляють екранну картинку своїй реальності. Так, ніякої «любові» до цих сцен глядачі зазвичай на відчувають, але вони викликають цінні емоції — хвилювання, очікування, шок. Деякі негативні картинки змушують людей переосмислити різні аспекти мотивації та емоційних станів. Наприклад, якщо катастрофа має особливо вагоме значення, люди зазвичай розвивають співчуття жертвам і захоплюються мужністю героїв.

Наприклад, Віллер Уінсон Діксон, автор книги «Катастрофи та наслідки», припускає, що глядачі ідуть дивитися на кінець світу, аби впевнитись у своїй здатності все витримати і пережити. По суті, спостерігаючи за героями, люди в залі уявляють себе на їхньому місці, збуджують фантазію і на підсвідомому рівні обдумують, які були би шанси на виживання в них.

Багато голлівудських режисерів стверджують, що їхні фільми, навпаки, допомагають людям розслабитися і забезпечують їм емоційний релакс.

Крім цього, спеціалісти запевняють, що споглядання поганих новин може бути корисним для мозку. Як не дивно, але це зумовлює своєрідний стрес для організму. Коли людина спостерігає за чужою трагедією, її мозок автоматично переходить у стан виживання. Зображення катастрофи стимулюють мигдалеподібне тіло (частину мозку, яка відповідає за емоції — перш за все страх та інстинкт самозбереження). Воно посилає сигнали у лобову частку головного мозку, яка бере участь у засвоєнні інформації та регулює наші судження. Таким чином виходить, що мозок колекціонує шаблонні ситуації, щоб людина знала, як реагувати на потенційну небезпеку.

Марджі Керр, соціолог, яка займається дослідженням людських страхів, пояснює:

Коли ми боїмося, організм запускає первісну систему реакцій на загрози. Вона полягає в одній формулі: втікай або змагайся.

Організм запускає складну систему хімічних реакцій, які допомагають виживати в критичній ситуації: адреналін, дофамін, ендорфіни, окситоцин, серотонін — ці та інші гормони наповнюють людське тіло та мозок. Дивним чином ці ж самі речовини переповнюють нас, коли ми відчуваємо позитивні емоції. Уся справа в контексті: має значення, коли існує реальна загроза життю. Але якщо людина розуміє, що знаходиться в безпеці, то отримує таку собі вигоду від гострих відчуттів. Саме тому ми часто чуємо фразу «не вистачає адреналіну/гострих відчуттів/драйву». Це такі собі американські гірки для нашого мозку.

Не лише позитивний вплив

У будь-якому випадку з переглядом фільмів-катастроф треба бути обережними. Забагато страшних картинок можуть викликати невроз і навіть призвести до гострої форми істерії. Остання найбільш актуальна для гіперемоційних або надто тривожних людей. Наприклад, люди, які довго спостерігали за кадрами трагедії 11 вересня, частіше впадали в депресію і ніяк не могли з неї вийти.

Вихід є

На жаль, катастрофи різного масштабу трапляються щодня, і новин навряд чи вийде уникнути. Якщо весь час перемикати канали не виходить, а бути в курсі всіх новин хочеться, психологи радять зайнятися волонтерством. При цьому в людському організмі виділяється окситоцин (гормон, відповідальний за хороше самопочуття і позитивні емоції). Тож можна поєднати приємне з корисним — допомагати і собі, і тим, хто цього потребує.

Чому це стосується тебе

Ми всі дивимося фільми, і навіть якщо апокаліптичні картини — не твій улюблений жанр, то новини точно не дадуть тобі про них забути. Виходить, такий «екранний адреналін» — це просто природна реакція організму і його здатність переживати стрес. Незалежно від того, які емоції в тебе викликають кадри трагедій, усі вони означають, що твій мозок на них реагує. Намагайся все ж не захоплюватися їх переглядом, а ще можеш спрямувати свою енергію на соціальні ініціативи. Основне — знайти правильне застосування своїм емоціям 🙂 Варто знати, що хімічних процесів у нашому організмі відбувається безліч, а тепер ти розумієш, чому вони відповідальні за твоє задоволення від перегляду катастроф.

 

 

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.