Спецпроект

Океан без пластику, душ без води, одяг із сміття: 10 головних еко-трендів в Україні та світі


Як зменшити кількість відходів у світі, де люди постійно щось виробляють? Як вберегти екологію, якщо з усіх боків кричать, що катастрофа неминуча? Ситуація, звісно, критична, та все ще можна виправити. В Україні та світі сьогодні зростає популярність еко-проектів та ініціатив. Минулого тижня ImpactLab відвідав презентацію результатів програми «Світ без відходів», підтриманої Фундацією Coca-Cola та Klitschko Foundation. Експерти розповіли про екологічну ситуацію в Україні та в світі, про діючі та заплановані проекти. І, головне, – основні тренди в охороні навколишнього середовища.

Головні екологічні тренди в світі

Олеся Драшкаба − художниця-графік і кураторка проекту розповіла про світові зрушення у сфері екології. Та основних рис, які характеризують екологічну ситуацію у світі.  Неможливо не погодитися з Олесею: світ вже не говорить про проблему екології − він кричить про катастрофу.

Олеся Драшкаба
художниця
Звичайно, можна мріяти про космічний корабель Ілона Маска, на якому можна втекти далеко і надовго. Але краще − змінювати щось тут і зараз.

Пластик

Пластик став глобальним трендом ще задовго до нашого з вами народження. Коли його тільки вигадали, він став справжнім рятівним засобом для екології, оскільки люди перестали використовувати рідкісні та дорогі матеріали (як от слонова кістка). Зараз його часто демонізують, але це помилка − наприклад, під час Другої світової війни пластик дуже сильно сприяв перемозі (парашути, літаки, машини ставали легшими завдяки йому). Усе змінилося, бо пластик перестав перероблятися. Тепер він засмічує землю, та найбільше − океан. Учені багато говорять про мікропластик, і, ймовірно, скоро поширяться чутки і про нанопластик, частинки якого в 1000 разів менші, ніж клітина водорості. Оскільки пластик − це глобальний тренд, він поділяється на мікротренди:

  • Переробка океанічного пластику

Варто звернути увагу на міжнародні стартапи, які працюють у даному напрямі. Наприклад, компанія Solgaard створює рюкзаки, для виготовлення яких потрібно переробити 5 фунтів пластику. Ab Aeterno виготовляє годинники з екоматеріалів, які підлягають переробці: дерево чи пластик. Stella McCartney, Adidas i Norton Point − модні бренди середнього класу також підхопили тренд і впроваджують усе більше екоматеріалів у виробництво.

  • Апсайклінг

Апсайклінг − це використання у виробництві старих речей. Найчастіше цю техніку використовують художники чи дизайнери, як от Suzanne Jongmans.  Художниця створює картини та інсталяції, найвідоміша серія − «Ренесанс». Сoca-Cola створила інсталяцію в Пекіні з 17 000 пляшок, аби привернути увагу до переробки пластику. Такий «щит» захищає від дощу чи сильного сонця і має утилітарне використання. Yesenia Thibault Picazo взагалі створює власну епоху Antropocene і виготовляє предмети для домашнього вжитку.

  • Альтернатива пластику

Наприклад, упаковка ТІРА, яка є такою ж прозорою, міцною й еластичною, як і пластикова, але вона на 100% розкладається. Іншими словами, така упаковка переробляється в компостних ямах протягом 24 тижнів. Варто також звернути увагу на український стартап про «їстівну упаковку» − Food BioPack. Її винайшли в Сумському аграрному університеті і стверджують, що вона безпечна для травлення (тваринного так точно).

  • Подалі від океану

Означає, що люди повинні старатися перености виробництво якнайдалі від океану. Хорошим прикладом є Pure Salmon − стартап, який вирощує лососів на наземних фермах.

Часто думають, що "еко" − це те, що не шкодить людині. Насправді "еко" − це те, що не шкодить природі. На щастя, люди почали розуміти це останнім часом.

Мінімалізм

Результат пошуку зображень за запитом

Наразі ми живемо в епоху споживання. Добре, що споживач стає більш впливовим, відповідальним і починає усвідомлювати, що багато речей − це не завжди добре. Ми не повинні мати стільки меблів, посуду чи одягу, як мали наші батьки. Важливо контролювати свої покупки, споживання і використання. Так, мінімалізм сприяє економії природних ресурсів.

  • Обмеження споживання води

Один з найпопулярніших трендів, який підтримують багато світових компаній. Наприклад, Livin Shower Save створюють душ, який допомагає швидко вмикати та вимикати воду без втрати температури, а ще контролює використання та підраховує економію. Інша компанія, Nebia Spa Shower, розробила душ, який економить 65% води. Куратор проекту згадує про одне з недавніх досліджень, де автор прогнозував перехід людства повністю на «суху чистку», без води. Оскільки зараз уже набирають популярність сухі шампуні, не виключено, що в майбутньому наші внуки ніколи не дізнаються, як вода торкається до тіла. Страшно? Бігом усі в душ:)

  • Екомода

Означає не лише відмову від шкіри і хутра, а й перехід на багатосезонний одяг. Компанія Pangaia пропонує ультраміцний, мінімалістичний і «веганський» одяг, що означає використання лише натуральних матеріалів. H&M створив екологічно чисті засоби для дбайливого догляду за одягом.

  • Будинки з перероблених матеріалів

Хочеться не лише носити натуральний одяг, а й жити в екоприміщеннях. Деякі стартапи придумали відповідь і на таку вимогу: House A створив будинок з переробленої цегли та шлаку, який є побічним продуктом виробництва сталі. Крім цього, тепер усі бажаючі можуть і пообідати у zero-waste ресторані на Балі. Це єдиний у світі заклад, де абсолютно все − від посуду до меблів і продуктів є екологічно чистим.

Чиста енергія

Чиста енергія − одна з найсерйозніших проблем сучасної екології. Більше того, тема має суттєвий політичний підтекст і часто спричиняє конфлікти. Тим не менше є проекти, які займаються вирішенням енергетичних проблем. Наприклад, LafargeHolcim i Heliatek створюють панелі для захоплення сонячної енергії, які розміщуватимуться на фасадах багатоповерхівок. А от компанія Sungrow Power Supply Co побудувала в Китаї найбільшу в світі фотоелектричну станцію на воді.

Тісний зв’язок з природою

Результат пошуку зображень за запитом

Ви останнім часом не помічали, що люди, які живуть у місті, іноді хочуть пожити «сільським» способом життя? Світ рухається до комфортнішого способу життя. І поки в Києві все ще будують 20-поверхові висотки, у всьому світі вже тенденція на «компактність» − маленькі затишні будинки, ресторанчики і магазини. Набирають популярність гіперлокальні продукти харчування (економія затрат на перевезення), баланс із природою, оздоровлення грунтів.

  • Місто − наш дім

У світі активно розвивають проекти, які перетворюють міста на найбільш комфортні осередки для життя. Наприклад, ІКЕА запустила акцію з очищення Темзи перед відкриттям магазину в Лондоні. За допомогою гігантських іграшок «для ванни» компанія чистила річку, яка є однією з найзабрудненіших у світі, від відходів. BIG’s-to-energy − стартап у Копенгагені, який встановлює гірськолижний схил на даху будинку. Цікаво також подивитися на «фермерський будиночок» − Precht, який являє собою концепт модульного будинку, пристосованого для фермерського господарства в місті.

  • Eco-glamping

Для тих, хто зовсім не пристосований до екстріму в горах з рюкзаком за спиною, придумали поняття «глемпінг». Це гламурний кемпінг, який дозволяє туристам комфортно жити серед природи і навчатися з нею екологічно взаємодіяти.

Zero Waste School

Окрім виділення трендів, потрібно розуміти, як їх застосовувати. Аліна Носенко, директор Klitschko Foundation, розповідає про ідею створення проекту, який має на меті сприяння розвитку місцевих громад через неформальну освіту. Організація прагне навчити людей вирішувати глобальні та соціальні проблеми. Цікаво, що запит щодо запуску проекту прийшов до фонду прямо із шкіл. Колись вони проводили кампанію, пов’язану з екологією, а коли вона закінчилася, вияилося, що школам цього мало. Виникало багато питань: як розповідати дітям про екологію? як заохотити їхню ініціативу? Команда зрозуміла, що навичок в українського суспільства, а особливо у дітей, практично немає. Тому було прийнято рішення починати проект для шкіл, адже вони − «серце» громади, у них росте відповідальність.

Пов’язане зображення

Завдяки проекту 50 шкіл з 24 областей об’єдналися задля впровадження екологічних інновацій у своїх містах і селах. Цього року до участі запросили вже 100 шкіл і придумали ще насиченішу програму: майстер-класи зі створення проекту, пошуку партнерів, інтерактиви. Найцінніше, що отримали організатори після проекту − це вдячність і надихаючі історії учасників. Основною метою проекту і надалі є освітня та просвітницька місії, можливість перетворити підлітків у справжніх «агентів змін». Поки що в найближчих планах − розробка ширшої інформаційної кампанії (плакатів, які могли б нагадувати дітям про відповідальність у будь-якому місці їхнього перебування).

Аліна Носенко
Klitschko Foundation
Ми навчаємо дітей правилу п'яти R: Refuse, Reduce, Reuse, Recycle, Rot (Відмовитися, Зменшити, Використати повторно, Переробити, Компостувати).

ГО «Україна без сміття»

Координатор проекту Євгенія Аратовська зізнається, що в громадських організацій завжди повно ідей, але реалізувати їх без належної підтримки дуже складно. Компанія Coca-Cola Foundation три роки тому стала їх партнером. «Україна без сміття» − це проект, ціллю якого є мінімізація (а точніше, повне анулювання) відходів на звалищах.

Євгенія Аратовська
ГО «Україна без сміття»
Україна 20 років поспіль фінансує захоронення відходів (транспортування відходів у довкілля). Це абсолютно не цивілізований підхід, ми повинні підтримувати сортування і переробку.

Перш за все організація ставила собі запитання, як свідомий громадянин може стимулювати зміни. Відповідь − співпрацювати з бізнесом. Якісне партнерство з державою та бізнес-проектами допоможе генерувати пілотні проекти і робити суспільні зрушення.

Наразі організація запускає масштабний проект у Верховині. Вибрали саме цей регіон, оскільки місцеві активісти жаліються: ситуація із сміттям жахлива, а жителі не розуміють масштаб проблеми. Верховина − турстично приваблива місцевість, але через сміття ця привабливість сильно знижується. Без досвіду поводження з природою складно стати екологічно свідомим, тому «Україна без сміття» проводить якісну просвітницьку кампанію серед населення. Євгенія зазначає, що на сьогодні лише 16% відходів сортується, інше усе ще захоронюється. Тому основною метою проекту є зниження цього показника до мінімуму. У цьому році організація планує запустити відеоролики, бо вважає, що саме вірусний контент допоможе швидше й ефективніше сприймати інформацію. Також наголошується на тому, що переробні та сміттєпереробні заводи − це абсолютно різні речі. Перших в Україні близько 100, і вони імпортують відходи з інших країн. Таким чином, відсутність культури сортування створює дефіцит вторсировини. Використовувати відходи як ресурси означає розвивати шалений потенціал, який має Україна.

На заході також виступила Олена Марушевська − голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги. Вона розповіла, що для регіону екологічні проблеми є особливо різкими. Чомусь люди думають, що якщо викидати сміття в річку, то воно кудись подінеться. Насправді ж, навпаки. Колись організація разом з Coca-Cola Beverages вирішила провести експеримент: натягнули сітку через річку, щоб подивится, скільки відходів люди туди викидають. За 5 днів за сітку зачепилося 9 тонн сміття! Такі результати мотивували на кардинальні дії. Наразі організація встановила системи роздільного збору сміття в 7 населених пунктах і створила «Майстерню Пластикожуя» − місце, куди можна надіслати пластик, а у відповідь отримати якийсь предмет (наприклад, стіл чи табуретку).

Результат пошуку зображень за запитом

Олександр Бабаскін − представник компанії Сoca-Cola Beverages Ukraine, розмірковував над тим, що повинен робити відповідальний бізнес в Україні. Оскільки Coca-Cola − це компанія, яка займається безпосередньо виробництвом напоїв і упаковок до них, для неї надзвичайно важливо нести відповідальність за те, що з цими об’єктами буде далі. Використовуючи ресурси, генеруючи відходи, компанія все одно докладає величезних зусиль, аби зменшити негативний вплив на екологію. Вона важливе значення надає освіті і не змушує, а радше пропонує споживачу взяти відповідальність на себе.

Олександр Бабаскін
Сoca-Cola Beverages Ukraine
Людина повинна сама приймати рішення, що робити з упаковкою, яка потрапляє їй до рук. Ми даємо їй вибір, але рішення вона приймає самостійно.

Сьогодні в Європі є дуже популярним принцип розширеної відповідальності виробників. Це означає, що компанія не тільки виробляє та продає продукт, але й думає, що з ним буде після використання. Таким чином, Coca-Cola заохочує усі сортувальні ініціативи для того, щоб пляшки й упаковки були повернуті та перероблені. У 2017 році компанія запустила проект у Вишгороді з роздільного збирання відходів на принципах розширеної відповідальності виробника. Метою проекту є досягти 50% переробки упаковки протягом 5 років.

Основні питання, які повинна ставити собі свідома людина, − це «Чи відповідально я ставлюсь до сміття?» і «Чи відповідно я себе поводжу?». На жаль, в Україні ситуація порівняно критична. Якщо в Європі люди вже в більшості звикли до сортування сміття, то українцям часто треба пояснювати в принципі мету сортування. 

Проект у Вишгороді вдалося реалізувати завдяки «квартету» основних сил — міської влади, комунальних підприємств, бізнесу та підприємств безпосередньо зі збору та переробки сміття. Основним досягненням Олександр вважає створення зручної і зрозумілої інфраструктури, щоб люди завжди знали, куди їм звертатися й де утилізувати відходи.

Сoca-Cola Ukraine і глобальні зобов’язання

На зустрічі був також присутній генерального директора компанії Coca-Cola Ukraine Камрана Іскандарова. Він пояснює, що основна рушійна сила екологічних ініціатив − це так званий «золотий трикутник»: держава, бізнес і громадські організації. Саме вони змушують проекти рухатися вперед, завдяки такій співпраці Україна зробила величезний крок за останні 20 років. Цікаво, що люди не завжди знають, на кому лежить відповідальність за покращення умов їхнього життя.

Камран Іскандаров
Компанія Coca-Cola Ukraine
В Україні 86% населення очікують, що саме бізнес може підвищити їхній життєвий рівень.

Так, від бізнесу очікують соціальної підтримки і саме в його контексті вживають слово sustainable − українці вірять, що підприємці знаходяться на правильному шляху, підтримуючи розвиток impact-проектів. Відповідно, компанія Coca-Cola взяла на себе дуже амбітні зобов’язання:

Вода − один з пріоритетів для компанії. 5 років тому вона стала піонером у цій сфері, заявивши, що буде повертати 100% води громаді, у якій працює. Повертати планували через соціальні проекти, тож компанія поки що впевнено йде до цілі. Минулого року Coca-Cola Foundation віддала рекордну суму в $1 млрд на суспільні ініціативи. Стабільно кожного року компанія вкладає в них $500 000. Особливо Сoca-Cola пишається проектом зі зміцнення ролі жінок в Україні «Я зможу!». Українські жінки, хоч і впевнені в собі, але все ще потребуть підтримки, яку компанія їм надає.

Олеся Жулинська, директорка зі зв’язків з громадськістю Сoca-Cola Ukraine, акцентує увагу на стратегії компанії щодо переробки упаковки. Очевидно, що уявити сучасний світ без упаковки неможливо та й не потрібно: вона виконує корисні санітарну та естетичну функції. Повністю відмовитися від неї не можна, але варто змінити підхід: упаковка може називатися хорошою, якщо вона полягає переробці.

Кожну пляшку, яку ми виробляємо, ми віддаємо назад природі.

Для цього в планах компанії:

  • до 2025 року зробити всю споживчу упаковку переробною на 100%;
  • створити упаковку, яка на 50% складається з вторинних матеріалів;
  • збирати 100% упаковки, яка випускається на ринок.

Партнерство і співпраця заради чистого довкілля наразі є одним з фокусів компанії. Зокрема, мова йде про «Світ без відходів» (World Without Waste). Так називається і глобальна стратегія, яка відштовхується від того, що екологічна ситуація на даний момент є кризовою. Між іншим, за час лекції (2 години) в океан було викинуто 1800 тонн пластику! Варто задуматися − океан нікому не належить, тож незрозуміло, хто повинен його чистити. Можна лише собі уявити − за даними ООН, з 1970 року втричі зросло використання всіх ресурсів на світі. Що ж залишиться ще через три десятиліття? Для того щоб уникнути катастрофи в майбутньому, треба брати особисту відповідальність за природу вже зараз.

Усі ці проекти лише зайвий раз доводять − в Україні є величезний потенціал до підкорення світу своїми ідеями й ініціативами. Ми переймаємо цінний досвід у закордонних сусідів, але доповнюємо усе власними рисами: наполегливістю, жагою до розвитку та терпінням. Долучаючи суспільство до роботи з цими організаціями, екологічні проблеми буде набагато легше вирішити. Врешті-решт варто пам’ятати: чисто не лише там, де прибирають, а й там, де не смітять.

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.