Спецпроект

Smart city: 8 кейсів в Україні та світі, як відкриті дані розвивають міську інфраструктуру | Ірина Озимок


Відкриті дані – це не лише важливий фактор розвитку економіки, політичного іміджу країни та боротьби з корупцією. Це ще й колосальне джерело можливостей у розбудові smart сity – активного застосування сучасних технологій для покращення життя мешканців.

ImpactLab разом із системою ProZorro продовжують розкривати потенціал відкритих даних у спецпроекті #ПрозорийImpact.

Сьогодні ми поспілкувалися з Іриною Озимок, керівником програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund, про те, як міста у всьому світі використовують відкриті дані, яка їхня роль у розвитку соціальних стартапів та які міжнародні практики може перейняти Україна.

Зібрали для вас 8 кейсів з використанням відкритих даних для розбудови інфраструктури та smart city.

Кодуй для Америки: волонтерство заради розвитку міст

Сode for America – приклад того, як дані та відкрите програмне забезпечення вирішують проблеми міста, при цьому об’єднуючи та мобілізуючи громаду.

Громадська організація Сode for America розпочала свою діяльність у 2009 році. А вже за два роки реалізувала проекти для чотирьох мегаполісів: Сіетла, Бостона, Філадельфії та Вашингтона. Невеличка команда з програмістів та дизайнерів розробила веб-рішення та мобільні додатки, якими користуються мешканці найбільших американських міст.  

«Все почалося з того, що замовляти рішення в ІТ-компаній було дорого, а ініціативна група зробила перше рішення ефективно, здешевивши його вартість у 10 разів. Мені пощастило побувати в їхньому офісі в Сан-Франциско, приміщення в стилі лофт, не в найпрестижнішому районі, але все це про об’єднання креативних, професійних і небайдужих мешканців», – зазначає Ірина.

Команда проекту Сode for America швидко виросла з декількох ентузіастів до мережі, яка охоплює всю країну. Завдяки активній групі програмістів та інших спеціалістів міста отримали ефективні ІТ-рішення. Так, для Бостона створили спеціальний веб-додаток Adopt-a-Hydrant, який заохочує містян взяти під опіку пожежний гідрант і розчищати його від снігових заметів. Пізніше додаток розширився і до інших об’єктів інфраструктури: дерев, водостоків.

Головна особливість рішень Сode for America – їхній відкритий код. Тобто будь-яке місто може використати його для своїх цілей. Приміром, код Adopt-a-Hydrant у Чикаго та Іллінойсі використали для вибору містянами тротуарів для їх розчищення після снігових штормів. У Гонолулу, Гаваї, Adopta допомагає жителям обирати сирени, щоб допомогти з їхньою щомісячною перевіркою на випадок цунамі.

Ініціатива Сode for America виявилась настільки популярною, що розширилася до масштабного івенту – національного дня кодування (National Day of Civic Hacking). Щороку розробники, держслужбовці, дизайнери, підприємці, інженери та всі охочі збираються разом  на хакатонах та мітапах і створюють корисні для міст веб-рішення та мобільні додатки.

«Сode for America, як і ми, розділяють думку: ключ у вирішенні проблем міста – не завжди гроші. І без додаткових фінансових ресурсів можна оперативніше впоратися зі сніговими заметами, підготуватися до цунамі чи ж реалізувати якийсь краудфандинговий проект. І нехай це маленькі проекти, які вирішують одну локальну задачу, але їхня користь колосальна. Вони дозволяють муніципалітетам, не розпорошуючи ресурси, сконцентруватися на масштабних інфраструктурних задачах».

Головне для влади – бути відкритими, працювати з громадою та з готовністю ділитися даними.

Чикаго smart city: відкриті дані попереджають затори і борються зі щурами

Чикаго можна справедливо назвати smart city. Місто не просто відкрило понад 600 наборів даних, а й активно їх використовує. За допомогою платформи OpenGrid можна в три кліки дізнатися, яке кафе відкрилось на вашій вулиці, як давно ваш улюблений заклад перевіряла харчова інспекція, які виклики надходили в 911 чи міський кол-центр 311 (аналог київського 1551), яка статистика злочинів, якість води та найближчі заходи у вашому районі. При цьому дані можна ранжувати за часом, типом, відстанню від певної точки, прив’язати до геолокації і навіть побудувати теплові карти та кореляції.

Дані навіть допомагають боротися зі щурами болюча для Чикаго проблема. Спеціальна програма збирає дані з 31 джерела і на їх основі може передбачити появу гнізд щурів. Серед них звернення на гарячу лінію про проблеми з вивезенням сміття, прориви водопроводу, погоду, занедбані будівлі. Усе це допомагає муніципальним службам діяти не постфактум, а на випередження. Оперативно направити бригаду та попередити розвиток популяції.

Платформа OpenGrid написана на відкритому коді, і кожне місто може адаптувати код під свої цілі. Така відкритість даних сприяє появі нових сервісів. Так, розробники створили окремий додаток Sweeparound, який інформує містян про прибирання вулиць.

А ще Чикаго використовує GPS в автобусах не лише, щоб поінформувати про час прибуття, а й передбачити затори. При цьому інший сервіс підкаже, де найближча точка велопрокату. «Якщо говорити про стартапи в цій сфері, то згадується активна команда з Миколаєва, яка подалась на один з наших проектів DREACTIONS. Вони запропонували мобільний додаток для відстеження руху електротранспорту, спеціально обладнаного для людей з інвалідністю. Виявилось, такі тролейбуси в місті є, але можна було лише здогадуватися, коли вони будуть на тій чи іншій зупинці, або ж прочекати півдня. Це свідчить про потенціал українських розробників і просто активних мешканців розробляти інноваційні рішення для міст», наголошує Ірина.  

«Моє Сан-Хосе»: швидке вирішення проблем містян (більше не треба дзвонити в ЖЕК з питаннями)

«У місті Сан-Хосе, що у Кремнієвій долині, теж знають, як за допомогою технологій вирішити проблеми містян. Тут використали дані про всі служби, які дбають про благоустрій, графіки їхньої роботи та сфери відповідальності і створили мобільний додаток. Жителі можуть оперативно повідомити про дрібні проблеми, наприклад з вуличним освітленням, залишені старі автомобілі, незаконне графіті, проблеми з водопостачанням або ж сміттям на вулицях. Те, що може бути корисним для України, це пряме скерування звернення до відповідної служби, аби уникнути вже звичного нам “це не в нашій компетенції, дзвоніть іншим”», – розповідає Ірина.

Щоб скористатися додатком My San Jose, достатньо простої реєстрації. А далі просто потрібно обрати на карті вулицю, і на екрані за декілька секунд відразу з’являється графік, за яким прибирають сміття, підмітають вулиці, перелік відповідальних за це служб та їхні контакти. Усі ці служби можна відсортувати за вулицями, за які вони відповідальні.

Амстердам: відкриття даних і підтримка соціальних стартапів

В Амстердамі намагаються перевести у формат відкритих даних максимум інформації. На єдиному порталі City Data Amsterdam зібрано майже 300 наборів даних щодо транспорту, туризму, кадастру, споживання енергії, демографії, будівництва. Оцифровані у форматі відкритих даних навіть 10 тисяч експонатів нідерландського національного музею Rijksmuseum.

У місті розуміють, що відкрити дані – це лише половина справи, потрібно, щоб вони приносили користь. Для цього в Амстердамі розвивають програму Startup in Residence. Місто проводить хакатони та підтримує стартапи, які можуть покращити якість життя в ньому.

«Зараз є ідея перейняти досвід Амстердама, який активно розвиває стартап-екосистему та вирішує низку актуальних проблем міста. Тут щороку стартапи створюють близько 20% нових місць в країні. Ми активно консультуємося з Рубеном Ньювенхаусом, співзасновником ініціативи StartupAmsterdam і співавтором книги «Місто стартапів». І вже провели ряд зустрічей з мерами українських міст», – розповідає Ірина.

Як відкриті дані покращують життя в українських містах

Українські міста також поступово починають користуватися відкритим даними.  З’являється все більше різноманітних стартапів, які вирішують найрізноманітніші задачі, зокрема:

Підвищення прозорості місцевої влади. Наприклад, у Львові та Дніпрі, створені портали, які дозволяють відстежити результати голосування кожного депутата. І це не просто сотні pdf-файлів, які після кожної сесії рада розміщує в себе на сайті. Дані представлені в зручному форматі, що дозволяє їх візуалізувати, зробити зручний пошук і низку інших функцій.

Боротьба з незаконною рекламою. У Дрогобичі, який приєднався до Міжнародної хартії відкритих даних разом зі Львовом, Вінницею, Чернівцями та Дніпром, за допомогою open data борються з незаконними рекламними конструкціями. А ще в Дрогобичі використовують дані для онлайн-моніторингу та раціонального споживання енергонсіїв у комунальних закладах. Відкритість приносить свої результати у вигляді інвестицій. Цьогоріч Дрогобич очолив рейтинг прозорості Transparency International Ukraine.

Моніторинг громадського транспорту. Для багатьох міст (Київ, Львів, Дніпро) вже не в новинку додатки та веб-рішення, які дозволяють побачити в онлайн-режимі рух транспорту по місту.

Контроль якості доріг. Створені стартапи, які допомагають контролювати якість будівництва доріг і витрачання публічних коштів. Інші рішення показують якість доріг, дозволяють спланувати оптимальний маршрут і заощадити на ремонті та паливі для авто.

«Нам часто здається, що рішення в США чи Нідерландах для нас недосяжні. Але найважливіше для українського суспільства – зрозуміти цінність відкритих даних як інструменту для прийняття рішень: ефективних, швидких і з якісним впливом на життя громади. Тема smart city сьогодні стала модною, але важливо перевіряти рішення на вплив для громадськості: якщо є відкритий бюджет, а люди ним не користуються, або ж якесь рішення, яке гарно описане на папері, а реальної користі мешканцям не приносить, то це даремно витрачені гроші громади. Тому варто тестувати інновації і максмально залучати громаду», – зазначає Ірина.

У наступному матеріалі ми зберемо найцікавіші українські стартапи на базі відкритих даних і розповімо, як вони допомагають ефективно контролювати витрати публічних коштів, перевірити ліцензії на перевезення пасажирів чи ж застрахуватися від неблагонадійних угод, зокрема при купівлі нерухомості.

 

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.