Спецпроект

Скільки можна заробити в кіберспорті? Топ-5 найбагатших українських геймерів


Непогано як для «іграшок».

Багато хто вважає, що кіберспорт — це не серйозне хобі (чи навіть професія), а пуста відмазка для безперервного сидіння за комп’ютером. Особливо різко ця проблема постає при розмові зі старшими поколіннями. Бабусі або дідусю буде досить складно пояснити, як ти заробляєш на «отих своїх стрілялках», бо «тільки зір собі садиш». Цікаво, чи такі ж діалоги відбувалися між найвідомішими геймерами України та їхніми батьками в дитинстві?

Слід розуміти, що кіберспорт — це основний елемент сучасної цифрової культури. Кажуть, що кіберспорт з’являється тоді, коли людина і машина стають однією командою. Як правило, в змаганнях беруть участь люди віком від 18 до 28 років. Така дисципліна існує в багатьох університетах, а робочих місць, які відносяться до цієї сфери, стає все більше. E-sports, як його часто називають, з’явився наприкінці 90-х років. Популярність дисципліни можна пояснити тим, що турніри відбуваються по принципу Олімпійських ігор. Перші ігри провели в Кореї, де вони регулярно відбуваються і досі, а змагання транслюються в прямому ефірі профільних каналів.

Як влаштований кіберспорт

Сьогодні в таких країнах, як Україна, США, Росія, Узбекистан, Південна Корея тощо, кіберзмагання вважаються офіційним видом спорту. Зокрема, The Guardian повідомляє, що кіберспорт внесли до програми спортивних Літніх азійських ігор 2022 року. Усього існує 15 ігор, з яких відбуваються турніри по всьому світу. Варто зазначити, що серед них немає жодної, яка містила б елемент випадковості — такі ігри для кіберспорту не підходять. Три кити для успішної кіберспортивної кар’єри — це потужний комп’ютер, швидкий інтернет і місяці тренувань. Для того, щоб брати участь у змаганнях, гравці повинні сформувати команду, яка пізніше змагатиметься за призові фонди. Останні, до речі, досягають гігантських сум.

В Україні кіберспорт зародився в нульових. Спочатку в комп’ютерних клубах проводилися невеликі турніри без призових фондів — по суті, любителі пограти у відеоігри просто збиралися позмагатися між собою. Тоді на міжнародні турніри практично ніхто не їздив — не вистачало грошей на формування і підтримку команди, тренування і перельоти. У середині 2000-х на кіберарені з’явилися повноцінні команди A-gaming, pro100 i GSC Game World. Україна стала відомою на весь світ завдяки створенню компанії Natus Vincere у 2009 році. Команди перемогли в турнірах по Counter-Strike i Dota 2, збираючи чеки до $1 млн. До речі, в Києві розташований головний комп’ютерний центр в Європі, який називається «Київ Кіберспорт Арена». Тут проводять змагання різних рівнів складності і значення. Крім цього, в Україні проводиться власна ліга з кіберспорту Star Ladder (по іграм Dota 2 i C-S:GO).

Як можна заробити

Прибуток завжди залежить від гри, яку спортсмени вибирають на свій смак. Є ігри, в які можна грати тільки в команді, а є ті, з якими може впоратися тільки одна людина. Тобто спортсмени можуть грати не тільки в команді, а й індивідуально. Напевно, багато хто чув про таку незрозумілу професію, як стрімер — так от, це теж відноситься до сфери кіберспорту. Стрімери заробляють або беручи участь у турнірах, або демонструючи свою гру інтернет-користувачам. Для останнього гравці створюють канали на YouTube, Twitch і стрімлять (показують гру, коментують її і розважають глядачів). Прибуток з’являється завдяки зростаючій кількості глядачів і переглядів на каналі. В індивідуальних турнірах зазвичай нагороджують трьох найкращих гравців, а під час командних змагань призовий фонд ділиться між гравцями команди. Серйозні турніри проходять у середньому раз в квартал, хоча дрібні змагання відбуваються частіше і теж приносять прибуток. Деякі команди у певних іграх мають не лише прихильників і вболівальників, а й спонсорів, які платять їм зарплату.

Скільки можна заробити

Сума місячного прибутку без врахування призових у турнірах може коливатися від 100 до 2000 доларів. Чим кращі результати показує команда на змаганнях — тим вища зарплата у гравців. Призовий фонд зазвичай спонсорується розробниками комп’ютерної гри або самими гравцями, які купують ігри, книги, мерч тощо. Зате витрати на поїздки (дорога, проживання, харчування) зазвичай беруть на себе організатори турнірів. Таким чином, кіберспортсмени не тільки змагаються за призовий фонд, а й за можливість побачити світ. Тим не менше саме утримання команди — основна складність при плануванні фінансової політики в кіберспорті. Підтримувати професійну команду дорого і непросто з організаційної точки зору. Треба платити зарплати гравцям, тренеру, менеджерам, оплачувати аренду тренувальних баз тощо. Дім, у якому тренується команда, повинен бути обладнаний хорошим інтернетом, усім потрібним приладдям, а ще там має працювати людина, яка допомагатиме готувати або прибирати. Одним словом, гравці з головою пірнають у кібергалактику, передаючи всі «земні» справи до рук організаторів.

Конкретно в цифрах: наприклад, призовий фонд Dota 2 — The International 2017 складав $24 787 916. Team Liquid — команда-переможниця, яка повезла додому більше $10, 6 млн, зробила кожного з гравців доларовим мільйонером. У кіберспорті є гравці, які заробляють більше $20 000 щомісяця. Завжди існує шанс, що хорошого гравця переманять в інший клуб, запропонувавши більше грошей. Тобто сьогодні вже починає формуватися повноцінний трансферний ринок — кіберспортсменів перекуповують, деяких оцінюють до півмільйона доларів (!)

Буде помилкою вважати, що в кіберспорті є місце тільки геймерам. Хороші гроші заробляють і люди, які дотичні до цієї сфери: агенти, організатори подій, економісти, девелопери, юристи, журналісти, піарщики, менеджери з продажу тощо. Якщо індустрія дійсно цікава, є багато можливостей долучитися до неї. Наприклад, на веб-сторінці FlipSid3 Tactics (кіберспортивної організації) можна слідкувати за розділом «кар’єрні можливості».

Кіберспортивний сайт e-sports Earnings регулярно оновлює рейтинг найбагатших геймерів світу. У топ-10 зазвичай входять кіберспортсмени, які грають в Dota 2. А 5 українських кіберспортсменів навіть потрапили до топ-100.

Ділимося списком найуспішніших гравців України

Роман Resolut1on Фомінюк — 38-ме місце в рейтингу, грає в Dota 2, призовий фонд — $1, 37 млн. Він вважається одним з найбільш перспективних гравців у даній дисципліні в країнах СНД. Роман почав спортивну кар’єру в 2013 році у складі команди iCCup. Він також був учасником Team Empire i Virtus.pro. У 2016-му хлопець приєднався до американської команди Digital Chaos, яка зайняла друге місце на The International 2016. У березні 2018-го Роман перейшов до VGJ.Storm.

Володимир No[o]ne Міненко — 49-те місце в рейтингу, дисципліна — Dota 2, призові кошти — $1, 2 млн. Хлопець — учасник команди Virtus.pro, разом із цією командою став переможцем ряду серйозних турнірів —  BTS Europe #4, The Summit 6, The Summit 7 Mr, Cat Invitational Europe тощо. Починав кар’єру у 2014 році, а в 2018-му став найціннішим гравцем ESL One Birmingham 2018.

Ілля Lil Іллюк — 67-ме місце в рейтингу, грає в Dota 2, призові — $902 558. Ілля також починав кар’єру в 2014 році у складі Virtus.pro. У 2018-му приєднався до української команди Na’Vi, але після поразки в The International 2018 СЕО Natus Vincere вимушений був покинути колектив. Зараз він працює над створенням власної команди — Odium, що перекладається як «Ненависть».

Данило Dendi Ішутін — 82-ге місце в рейтингу, дисципліна — Dota 2, призовий виграш — $791 058. Данило один з найпопулярніших українських кіберспортсменів, який був вимушений покинути команду Na’Vi (знову ж таки через невдалі виступи на змаганнях). На початку кар’єри хлопець захоплювався Warcraft III i Dota, а виступав за Wolker Gaming, DTS Gaming, Kingsurf.int. У складі з Данилом Na’vi вдалося перемогти у більше ніж у 33 турнірах.

Олександр «Хвост» Дашкевич — 100-те місце в рейтингу, дисципліна — Dota 2, призові — $650 929. Олександр э ще одним представником Natus Vincere, за яку він почав виступати в 2010 році, тобто був одним з тих, хто приніс команді популярність. У 2017 році він став тренером команди, але не зміг витягнути Na’Vi з кризи, через що вона не пройшла кваліфікацію в The International.

Майже всі ці гравці — відносні ветерани рейтингу, які вже мають на своєму рахунку перемоги в міжнародних турнірах. Тим часом на їхніх досвіді і помилках вчаться «молоді і перспективні», наприклад Resolut1on. Вони вже показали світу, на що здатні, але ще не розкрили до кінця свій потенціал.

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.