Спецпроект

Як зміниться наш раціон. 5 страв з меню майбутнього


Який твій улюблений ресторан? Французької, італійської, східної кухні? А може, ти любиш популярні забігайлівки з не надто вишуканою, але ситною їжею? У будь-якому випадку існує велика ймовірність того, що улюблений заклад у майбутньому буде дивувати тебе зовсім іншими делікатесами. Футурологи стверджують, що років через 30 для людей буде звичайною справою заправити бургер соусом з комах або надрукувати стейк на 3D-принтері.

Мабуть, якщо запросити у гості людину із Середньовіччя, вона навряд чи оцінить сучасні мак-меню чи «інстаграмні» десерти. Аналогічно і сучасні люди ще не зовсім готові до їжі, яка чекає на них у майбутньому. Важливо зрозуміти, що практично усі майбутні модифікації з продуктами зумовлені сучасними або потенційними проблемами екології і людства в цілому. Більше того, кількість населення буде зростати, а ресурсів харчування — падати. Ученим доводиться роздумувати над тим, як у майбутньому нагодувати всіх людей і водночас їм не зашкодити. Тут вже треба розставляти пріоритети — естетика чи користь? Хоча насправді все далеко не так погано. Наприклад, середньостатистичний обід у 2040 році міг би виглядати так:

  • відбивна без м’яса
  • 200 г лапок тарантулів
  • порція морських водоростей
  • фіолетові помідори з антоціанами
  • шоколадний пудинг з 3D-принтера на десерт

Ну як тобі? Незрозуміло, неапетитно, цікаво? А саме ці страви, між іншим, допоможуть підтримувати життєві функції людей майбутнього. Ось детальніше про найнезвичніші продукти на столах наших пра- (праправнуків):

  • М’ясо з пробірки
    Перша котлета, зроблена з м’яса, вирощеного в лабораторії, була представлена ще в 2003 році на виставці сучасного мистецтва в Нанте. Тільки тоді це було арт-проектом, а сьогодні вчені вже пробують вирощувати мясо з клітин тварин, які швидко діляться. У 2013-му, наприклад, Маастрихтський університет представив телячу котлету, сформовану із 20 тисяч м’язових волокон, що виросли зі стовбурових клітин корови. На презентації був присутній гастрономічний критик, який зазначив, що «штучна» котлета зовсім трохи відрізняється від звичайної: вона менш жирна, але абсолютно їстівна.
    Сергій Брін, засновник Google, інвестував у проект, оскільки він впевнений, що «лабораторне мясо» може врятувати людство від голоду, а планету — від екологічної катастрофи. Таким чином, Брін віддав за вирощену котлету 325 тисяч доларів. Для порівняння — сьогодні така страва коштує в середньому 11 доларів. Memphis Meat i Mosa Meat — компанії, які якраз займаються вирішенням проблеми розведення рогатої худоби за допомогою стовбурових клітин. На базі цього вони хочуть вирощувати справжнє синтетичне м’ясо. Більше того, на його вирощування в лабораторії потрібно на 7−45% менше енергозатрат. Приблизно на 99% зменшиться експлуатація земельних ресурсурсів, а вироблення парникових газів знизиться на 80%. Здається, лише заради цих переваг варто спробувати «штучне» м’ясо. Спробуємо сприймати його як окремий делікатес — наприклад, як той же мармуровий стейк, тільки щось цікавіше. До речі, ми вже випустили статтю про лабораторне м’ясо — тут багато корисних деталей.
  • Комашина екзотика
    Можливо, ті, хто сьогодні бореться з тарганами, у майбутньому могли б про це пошкодувати. Справа в тому, що через стрімке зростання населення на планеті «звичайне» м’ясо вже не може залишатися доступним для всіх. У той же час м’ясо багатоногих створінь стане якраз при нагоді. За даними ООН, у 2023 році на Землі житиме 8 мільярдів людей. Людський організм має задовольнити свою потребу у білку, але, щоб прогодувати тваринним м’ясом усіх, доведеться віддати під пасовища ледь не всю Землю. Більше того, домашня худоба виділяє 14,5 % парникових газів з тих, які виділяються цивілізацію в цілому. Це явище може призвести до додаткового потепління. Врешті-решт, те ж теляче чи свиняче мясо досить недешеве (у порівнянні), а основний приріст населення очікується від бідних країн або країн третього світу. Стосовно поживної цінності: за змістом білку комахи не поступаються тваринам кращих м’ясних порід. При цьому ростуть вони набагато швидше, та й пасовище не обов’язково повинно бути великим. Павукоподібні та комахи набирають м’язову масу в рази швидше, ніж бики, наприклад. Якщо корові і стрекозі дати однакову кількість корму (у відносному значенні), остання зможе наростити набагато більше білку. На додаток: при обробці коровячої туші, яка важить 800 кг, людина може отримати максимум 320 кг мяса, яке підходить для споживання. Може здаватися, що складно знайти 320 кг коників-стрибунців, але, на щастя (чи на жаль), на кожну людину існує приблизно 40 тонн комах. Оскільки в Азії та Африці страви з комах часто входять до щоденного меню, жителям цих континентів буде легше адаптуватися до змін. Західні країни поки не готові так радикально змінювати свій раціон. Можливо, з часом реакція зміниться, а поки що виробники їжі із комах випускають її у вигляді порошку, який можна додавати як спецію для підвищення поживної цінності.
  • Морська капуста
    Окей, у порівнянні з попередніми позиціями водорості виглядають не так страшно. Наприклад, ряска (дикоросла корисна рослина) може вдвічі збільшитись в об’ємі за 16−32 години. Вміст білку в ній у два рази більший, ніж в телятині (45% проти 22%). Оскільки в минулому умови на планеті були не такими сприятливими, як сьогодні, водорості навчились розмножуватися з космічною швидкістю. Через це вони містять дуже багато мікроелементів — колись давно не було на кого покластися і все необхідне треба було добувати самостійно. Водорості містять ненасичені жирні кислоти, які на відміну від насичених не підвищують ризик серцево-судинних захворювань. Таким чином, страви з водоростей — це справжній суперфуд, який може забезпечити організм і вітамінами, і білком, і клітковиною. А ще ці рослини не займають багато місця на суші, в той час як водні плантації можуть бути величезними. Вчені також зазначають, що біопаливо на основі водоростей допоможе знизити залежність від енергоносіїв.
  • Овочі — хамелеони
    У той час як жителі великих міст зазвичай не готують салат із власноруч вирощених овочів, вони ходять за ними в супермаркети. Не виключено, що скоро на полицях замість звичайних червоних помідорів ми зможемо зустріти сині і фіолетові. Так виглядають корисні сорти помідорів, збагачені антоціанами, які надають плодам усі відтінки синього). Такі томати вдвічі довше зберігаються і більш стійкі до шкідників. Генна модифікація може покращити не лише стійкість до зараження, а й лікувальну здатність овочів і фруктів. Сині помідори мають величезну цінність для людського організму — включаючи ці овочі в раціон, можна знизити вірогідність розвитку раку, слабоумства чи серцево-судинних захворювань. Такий захисний ефект забезпечується антиоксидантними властивостями антоціанів, тобто здатністю запобігати окисленню внутрішньоклітинних компонентів активними формами кисню. Отже, «сині» помідори з антоціанами довго не псуються, не пліснявіють, і за смаком нічим не відрізняються від звичайних.
  • Їжа в 3D-вимірі
    Такий метод виготовлення їжі дозволяє значно зекономити час на її приготування. До того ж будь-яка їжа може стати доступною для старших людей, яким складно жувати і ковтати звичайну тверду їжу. Інвестори NASA також виступають за те, щоб космонавти в майбутньому харчувалися не поживною пастою, а повноцінним раціоном, який можна буде приготувати за допомогою тривимірного друку під час далеких польотів. У такому випадку «друкована» їжа завжди буде свіжою та гарячою. Перевагою також є економія часу — наприклад, для друку шоколадного десерту потрібно в середньому 10 хвилин. За допомогою різних комбінацій картриджу вчені та дизайнери можуть комбінувати інгредієнти і створювати їжу з натуральним смаком, не жертвуючи поживною цінністю. Ця технологія може стати рятівним для регіонів, де продукти харчування обмежені, або у яких харчова індустрія спричиняє сильне забруднення.

До сьогоднішнього меню ці технології не входять, але звернути увагу на них варто

  • Ще у 2011 році Девід Едвардс (професор Гарвардського університету) створив апарат під назвою Le Whaf, який подає спеціальну рідку субстанцію з концентратом шоколадного торту (або овочевого супу) до скляної посудини. Під дією ультразвуку рідина розщеплюється на туманоподібну суспензію, яку можна вдихнути за допомогою трубки. Таким чином, їжу можна буде просто «вдихати», і рекламний слоган із серії «снідаєш як дихаєш» може стати актуальним.
  • Пам’ятаєш легендарний фільм «Чарлі і шоколадна фабрика»? Дівчинка, яка весь час жувала жуйки, навіть уявити не могла, що її мрія здійсниться через кілька десятків років. Так, вчені з Інституту харчової промисловості у Норвічі розробили «жуйку майбутнього», яка гарантує повноцінний обід із трьох страв. У жуйку вбудовані мікрокапсули, кожна з яких має характерний смак певних продуктів. При контакті зі слиною спочатку тріскають м’які мікрокапсули зі смаком перших страв, а потім тверді — зі смаком основних страв і десерту. Так смаки продуктів не змішуються, даючи можливість спокійно насолодитись обідом, просто смакуючи жуйку.

  • Яка у тебе асоціація з «кришталевим м’ясом»? Я, наприклад, не одразу здогадалася, що так у країнах Азії називають медуз. Вони дуже швидко розмножуються, забивають стоки електростанцій, їдять інших жителів морської фауни і взагалі становлять серйозну загрозу для суден. Люди вирішили, що якщо боротися з медузами практично неможливо, то чому би просто не почати їх їсти? Кришталеве м’ясо — це скарбничка з мінералами, вітамінами і протеїнами. А ще воно дуже низькокалорійне.
  • Урешті-решт як щодо залежності смаку їжі від …звуку? Ми знаємо, як впливають на наше сприйняття зовнішній вигляд або запах їжі, але от дослідження впливу звуку на їжу тільки починають з’являтися. Вчені з Оксфордського університету стверджують, що в майбутньому за допомогою певних тонів буде легко зробити їжу солодкою або, навпаки, більш гіркою. Професори провели експеримент під назвою Bittersweet (англ. «гірко-солодкий») і запевнили, що смак страви можна відрегулювати, змінюючи звуковий фон. Щоправда, поки що вони не виявили, які процеси відбуваються в мозку під час трапези. Відомо тільки, що низькі звуки мідних інструментів роблять продукти гіркими на смак, а високі тони фортепіано або дзвонів, навпаки, змушують мозок сприймати їжу солодшою. Зокрема, шеф ресторану Fat Duck Хестон Блюменталь подає страву під назвою «Звуки моря» разом з iPod, на якому грають звуки морських хвиль. Таким чином він змушує відвідувачів підсвідомо думати, що страва здається свіжішою. Тобто теоретично скоро можна спробувати зменшити кількість цукру у їжі, використовуючи музику, щоб їжа здавалася такою ж смачною. Учені прогнозують, що в недалекому майбутньому на упаковках продуктів з’являться плейлисти з музикою, що допомагатиме покупцям покращити або змінити смак продукту в своєму сприйнятті.

 

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.