Спецпроект

Як відкриті дані латають ями на дорогах і розвивають український бізнес


Відкриті дані можуть зробити суттєвий внесок у розвиток економіки, боротьбу із корупцією та підвищити рівень відкритості влади. Вони вже сьогодні приносять Україні мільйони доларів в рік.

ImpactLab разом із системою ProZorro, найбільшим в країні open-datа-рішенням у сфері публічних закупівель, розпочинають спецпроект #ПрозорийІмпакт. У ньому ми розповімо про можливості відкритих даних, як вони змінюють життя мільйонів українців, засновують цілі бізнес-напрямки і будують Україну майбутнього.

Перш за все, що таке відкриті дані?

Відкритими даними звикли називати будь-яку інформацію, що потрапила в інтернет і доступна для скачування та перегляду, але це не так. Наприклад, скан-копії договорів або масиви PDF-документів не можуть повноправно називатися open data через те, що їх складно автоматично обробити.

Відкритими називають дані, які відповідають наступним критеріям:

  • свобода доступу;
  • відсутність обмежень у використанні;
  • автоматична обробка.

Тобто, щоб масив інформації став відкритими даними, він повинен бути доступним у форматі, який зчитує комп’ютер. До переліку таких універсальних форматів належать: JSON, XML/RDF, TXT/CSV/Markdown. Крім того, важливим параметром відкритих даних є їх отримання з офіційних джерел, що дозволяє їх використовувати в правових відносинах (укладати договори, використовувати в суді і т.п.).

Інформацію, яка становить суспільний інтерес, можуть надавати у формі відкритих даних громадські організації, комерційні підприємства. Однак найчастіше про відкриті дані говорять в контексті публічної інформації на рівні держави.

Серед них дані про публічні закупівлі, реєстри держпідприємств, інформація про недійсні документи (паспорти), судові реєстри, інформація про власників нерухомості.

Більшість українських наборів відкритих даних доступні на профільному національному порталі data.gov.ua. Тут представлені дані за різними напрямками: фінанси, транспорт, сільське господарство, будівництво, охорона здоров’я, освіта.

Крім того, створена низка ресурсів для збору даних у певних сферах. Наприклад, на сайті prozorro.gov.ua зібрана вся інформація про публічні закупівлі На ресурсі e-data.gov.ua представлені дані про використання коштів місцевих бюджетів.

Як Україна використовує open data

У 2018 році Україна увійшла в топ-20 країн світу за рівнем розвитку відкритих даних. При цьому в рейтингу Open Data Barometer країна опинилася в трійці лідерів, які здійснили найбільший прогрес у відкритті даних за останні 4 роки.

За цей час Україна приєдналася до Міжнародної хартії відкритих даних, удосконалила профільне законодавство, відкрила більше 600 наборів даних, створила єдиний національний портал для зручного доступу до них. Крім того, концепція відкритих даних лягла в основу реформи публічних закупівель, що стала однією з найуспішніших у країні.

Відкриті дані в боротьбі з корупцією

Відкриті дані допомагають виявити корупцію і запобігти розкраданню  публічних коштів. Як саме, розглянемо на прикладі ProZorro.

Україна посідає 11-те місце з-поміж 80 країн у рейтингу The Global Open Data Index. За оцінками міжнародних експертів, в країні надають якісну інформацію про тендери. Це пов’язано із запуском електронної системи публічних закупівель.

Нині аукціони проходять в онлайн-режимі, інформація про них доступна 24/7 з будь-якої точки світу. Раніше учасникам потрібно було збирати документи, відправляти їх поштою або ж передавати з рук в руки, побоюючись, щоб на шляху до тендерного комітету випадково «не загубилася» якась важлива довідка.

З появою ProZorro зникла асиметрія інформації − коли інформація доступна всім, але деяким «своїм» доступніша. Тепер кожен постачальник може дізнатися про актуальні тендери і взяти в них участь з будь-якого куточка світу. Це приваблює бізнес. У ProZorro вже зареєстровано понад 210 тисяч постачальників. І це число зростає на 5-6 тисяч щомісяця.

Унаслідок конкуренції на торгах Україна заощадила вже понад 74 млрд грн. Ці кошти пішли на розвиток освіти, медицини, транспорту. Ніколи не завадить додатковий комплект шкільних підручників, ще одна машина швидкої допомоги або пара кілометрів відремонтованих доріг.

Відкритість даних також допомагає виявляти порушення в тендерах. За допомогою аналітичних інструментів, таких як bi.prozorro.org або Clarity project, тепер можна виявити випадки завищення цін, неправомірні дискваліфікації учасників, відстежити взаємозв’язки між компаніями, держорганами й організаціями. Подібна інформація швидко набуває розголосу в ЗМІ, і учасник торгів тепер сім раз подумає, перш ніж наважитися порушити закон.

Крім цього, відкритість даних стимулює появу нових інструментів, що дозволяють збільшити ефективність роботи держорганів. Наприклад, у 2018 році в ProZorro запрацювала система ризик-індикаторів, що в автоматичному режимі моніторить усі закупівлі і повідомляє про можливі порушення держаудиторів. На основі цих даних державні аудитори розпочали моніторинг уже в понад 200 тендерах.

Дані для «розумних» міст (smart cities)

Яскравий приклад застосування відкритих даних на місцевому рівні − Дрогобич. Сьогодні місто вважається одним з найпрозоріших в Україні і заробляє на інформації мільйони гривень на рік.

Почалося все з відкриття 220 наборів даних. На їх основі створили більше десятка різноманітних електронних сервісів, які об’єднали в єдину систему «Дрогобич − Smart City». Це дозволило не тільки в реальному часі моніторити ефективність роботи влади, а й збільшило залученість людей до управління містом.

Наприклад, про проблеми в сфері ЖКГ городяни сповіщають владу онлайн. Також в онлайн-режимі вони контролюють процес їх вирішення, при цьому знають, хто відповідальний за ту чи іншу сферу роботи. У взаємодії з комунальними службами жителі вже вирішили близько тисячі проблем. Завдяки активній участі в управлінні містом розвивається соціальна відповідальність, адже хто буде псувати дитячий майданчик, про проблеми з яким писав у е-зверненні.

Крім того, жителі можуть проконтролювати законність розміщення реклами, встановлення МАФів. Для цього достатньо скористатися одним з електронних сервісів − «Відкрита реклама» або «Відкрита торгівля міста».

Відкритість даних про рекламу і дотримання законодавства стали хорошим сигналом для бізнесу. З моменту запуску порталу місто збільшило прибуток від реклами з 176 тисяч у 2016 році до 350 тисяч гривень в 2017-му. Також майже в два рази зросли капітальні інвестиції в Дрогобич.

 

Інший приклад застосування open data − Львів. Тут працює безліч сервісів на базі відкритих даних, таких як мобільний додаток для моніторингу пересування транспорту в онлайн-режимі або ж зручний портал з результатами голосування кожного депутата міської ради.

Третій приклад − Дніпро. E цьому місті відкриті дані допомагають перевірити якість доріг і завдяки цьому заощадити на паливі та ремонті авто.

Окрім Дніпра, Львова чи Дрогобича, елементи smart-міста − відкриті дані, бюджет участі, е-петиції, електронні адмінпослуги − також впроваджують Київ, Харків, Тернопіль і навіть села, наприклад, Немішаєве в Київській області.

Стимул для розвитку бізнесу

Україна − країна ІТ-професіоналів. У індустрії працює вже понад 100 тисяч фахівців. Відповідно, поява величезних масивів відкритих даних стала стимулом розвитку цілої екосистеми d цій сфері: стартапи, інкубатори, школи для підготовки data-аналітиків, спеціалізовані конкурси. Наприклад, за два роки існування чемпіонату Open Data Challenge українські стартапи на основі відкритих даних отримали фінансову підтримку в 4 млн гривень.

Низка згаданих стартапів допомагають у вирішенні бізнес-задач. Наприклад, веб-сервіс Monitor.Estate визначає юридичні ризики при купівлі чи оренді нерухомості, додаток «Суд на долоні» в кілька кліків знаходить, структурує і візуалізує судові рішення.

Окремою бізнес-моделлю стали сервіси-агрегатори даних. Так, завдяки одному ресурсу можна зібрати повне «досьє» на компанію: дізнатися імена її власників, переконатися у відсутності заборгованостей або судових справ. Таким чином бізнес може застрахувати себе від фінансових втрат через неблагонадійних партнерів, при цьому користуючись лише одним зручним сайтом.

Приклад універсальних сервісів на основі відкритих даних − Opendatabot. За минулий рік бот обробив понад 10 млн запитів. Одна з найпопулярніших послуг серед бізнесу − автоматичні повідомлення про податковий борг, що допомагає не накопичувати штрафи від Державної фіскальної служби. Крім того, бот допомагає попередити рейдерські атаки на бізнес завдяки оперативним повідомленнями в месенджері про зміни в реєстрах інформації про компанію.

Відкриття даних також допомогло в запуску нових бізнес-напрямків для компаній, які не перший рік на ринку. Наприклад, в сільському господарстві вони стали стимулом для розвитку нової сфери − agtech (точного землеробства). Компанії використовують відкриті дані для прогнозу врожайності. Інформація з Госгеокадастра допомагає в точних замірах поля, встановлення якості грунтів. Дані окремих метеостанцій використовуються для прогнозів розвитку рослин.

Інший приклад − розвиток нових муніципальних електронних сервісів. Так, у Львові Telegram-бот LvivCityHelper в онлайн-режимі проконсультує про ремонтні роботи, адреси навчальних закладів, перевірить дозволи на літні майданчики або ж підкаже графік прийому громадян в муніципалітеті.

Майбутнє відкритих даних в Україні

У 2017 році в Tapas* підрахували, що відкриті дані принесли економіці України $746-903 млн. При цьому склали 3 сценарії розвитку на майбутнє: стагнація, помірний прогрес і значний прогрес. Перший сценарій вже не виправдався, він стверджував, що Україна більше не відкриватиме дані і користувачі не створюватимуть нові продукти.

Другий сценарій передбачав помірне зростання користувачів відкритих даних і збільшення їхнього економічного впливу до $1,362 млрд до 2025 року.

За найоптимістичнішим сценарієм, Україна буде використовувати весь потенціал відкритих даних, і вони в 2025 році принесуть економіці країни до $1,4 млрд.

За ці півтора роки після публікації дослідження Україна відкрила набори даних про зареєстровані в МВС транспортні засоби, дані про 9603 місцеві бюджети, про результати моніторингу поверхневих вод. У цьому місяці з’явилася новина про запуск в 2019 році сайту з фінансовою звітністю всіх держпідприємств центральних органів виконавчої влади.

Україна демонструє стабільний прогрес у відкритті даних, але темпи потрібно нарощувати. Завдання на наступні кілька років − відкриття інформації в інших суспільно важливих сферах (якість повітря, земельні ресурси), переведення даних в зручний для машинної обробки формат, їх регулярне оновлення, безпека даних і створення можливостей для інтеграції з іншими ресурсами.

 

* Детальніше про дослідження тут.

Подписывайтесь на нас в Facebook!

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.